Фінансування молодих компаній з метою отримання прибутку після фази їх інтенсивного росту завжди було популярним фінансовим інструментом, який стоїть за спиною найбагатших і, в той же час, найбідніших людей на планеті.
1. Які механізми інвестування використовуються на практиці?
Існує три основні механізми інвестування.
Пряма покупка частки (equity investment) - інвестор отримує корпоративні права на компанію. Цей механізм передбачає найбільший контроль інвестора за операційною діяльністю компанії, оскільки він одразу стає учасником стартапу та може безпосередньо впливати на прийняття рішень.
Такий спосіб інвестування наділяє вкладника значними повноваженнями, найбільшим рівнем захисту та контролю й дозволяє підсилити його позицію через укладення корпоративного договору або внесення спеціальних прав та гарантій до статуту стартапу.
Конвертовані позики (convertible loans) - інструмент, що дозволяє залучити кошти без негайного визначення оцінки компанії, що особливо зручно в умовах невизначеності. Суть інструменту полягає в тому, що інвестор надає позику, яка в майбутньому може бути конвертована в частку в стартапі (зазвичай під час наступного інвестиційного раунду або після досягнення певної оцінки компанії). Стандартний підхід передбачає певну відсоткову ставку, знижку при купівлі акцій та точку конвертації (суму інвестиції або оцінки компанії, досягнення якої призводить до конвертації позики в частку в компанії тощо).
Уявімо, що інвестор надає стартапу конвертовану позику в розмірі $100 000 на 1 рік під 10% річних. Умовами передбачено знижку 20% при конвертації. Через рік відбувається наступний інвестиційний раунд, у якому компанію оцінено у $1 000 000. З урахуванням нарахованих відсотків сума боргу, яка підлягає конвертації, становить $110 000.
Завдяки 20% знижці ефективна оцінка компанії для цього інвестора - $800 000. Отже, при конвертації інвестор отримає частку: $110 000 ? $800 000 = 13,75% у капіталі компанії.
Такий механізм дозволяє уникнути складних переговорів про оцінку на ранньому етапі, натомість відтермінувавши її до моменту, коли з'явиться більша визначеність і зовнішня оцінка. Недоліком конвертованої позики є відсутність прямої участі інвестора в стартапі, що ускладнює вплив на прийняття рішень всередині компанії.
SAFE-угоди (Simple Agreement for Future Equity) - контракт, що передбачає інвестицію в обмін на права на частку в стартапі після проведення оцінки в рамках наступного раунду залучення фінансування.
SAFE не є боргом і не передбачає строків повернення чи нарахування відсотків. Натомість така угода може передбачати фіксацію верхньої межі оцінки компанії (незалежно від розміру оцінки вартість частки не може перевищувати певну суму), знижки на покупку акцій, MFN (Most Favoured Nation clause), тобто гарантію найкращих умов для раннього інвестора (якщо компанія пропонує більш вигідні умови новим інвесторам, ранній інвестор має право на отримання аналогічних умов для себе) та інші юридичні механізми захисту прав інвестора.
SAFE набирає популярності в Україні та широко використовується в США, зокрема Y Combinator як простіша альтернатива конвертованим позикам - особливо на pre-seed та seed етапах.
Окрім цих трьох юридичних механізмів також існують засоби квазіінвестування та венчурний борг, однак вони мають надзвичайно низьку популярність в Україні та по суті існують як модифіковані версії конвертованих позик.
Іншим інструментом реалізації акцій є опціонні програми, що передбачають право на викуп акцій за фіксованою ціною для працівників. Відносити опціони до механізмів інвестування не зовсім коректно, адже вони спрямовані на залучення людського капіталу та скорочення burn rate компанії на ранніх стадіях.
Хочете оцінити фінансову стабільність бізнес-партнера? Перевірити чи не має він боргів, судових справ? Спробуйте нове рішення LIGA360 від LIGA ZAKON! Всі види джерел для всебічної оцінки контрагентів: реєстри, судові рішення, санкційні списки та медіа. Залиште заявку на презентацію LIGA360 для вашої команди.
2. Які основні ризики для інвестора?
При вкладенні коштів у стартап інвестор стикається з різноманітними ризиками, які необхідно оцінити та спробувати усунути. В цілому, всі ризики при такому вкладенні можна поділити на базові та додаткові.
Базові ризики - це фактори, які нерозривно пов'язані із інвестицією в стартап та такі, що не можуть бути усунуті жодним чином через правову природу такої інвестиції та особливості ринкових відносин учасників транзакції.
До базових ризиків належать неможливість створення компанією її основного продукту чи технології, відсутність інтересу на ринку, та неліквідність/втрата ліквідності продукту компанії.
Загалом описати базові ризики можна як «невдача стартапу». Усунути такі ризики неможливо, оскільки вони притаманні для всіх бізнесів на ранньому етапі розвитку та обумовлюють високу прибутковість подібних інвестицій. Якщо компанія уже створила продукт, зайняла частку на ринку, а продукт є рентабельним, таку компанію неправильно вважати стартапом.
Додаткові ризики - це фактори, що можуть бути усунуті або мінімізовані інвестором шляхом вчинення ряду дій або використання спеціальних юридичних інструментів.
4 нових режими для розслідування контрагентів - в новій LIGA360. Санкційні зв?язки, родинний бізнес, міжнародний бізнес, зв'язки між двома компаніями. Оцініть зручність миттєвого аналізу бізнес-ризиків, замовивши презентацію LIGA360.
3. Види додаткових ризиків та рекомендації щодо їх уникнення
Розмивання частки
При залученні нових інвесторів або проведенні додаткових раундів фінансування частка інвестора може бути розмита (зменшена у відсотковому співвідношенні для продажу різниці новим інвесторам для залучення коштів).
Розмиття частки інвестора може відбуватись добровільно, за спільною згодою із засновниками стартапу для залучення додаткових коштів, або ж примусово, коли інтереси інвестора не враховуються засновниками. Така проблема є дуже поширеною, схожа історія трапилась з Едуардо Саверіном, одним із співзасновників Facebook, чию частку розмили з 34,4% до 0,03%.
Для попередження розмивання частки необхідно включати anti-dilution clauses (положення, що захищають інвестора від розмивання частки в разі нових раундів фінансування) до інвестиційного або корпоративного договору. Також такі положення можуть бути включені до статуту залежно від обраного формату здійснення інвестиції.
Неефективне управління та виведення коштів інвестора з компанії
Кажучи «неефективне управління» ми маємо на увазі свідоме чи несвідоме виведення коштів інвестора з компанії, яке не наближає стартап до прибуткової компанії, що приноситиме кошти інвестору.
Несвідоме виведення коштів - це нецільове використання отриманої інвестиції, таке трапляється досить часто через брак досвіду, знань, недостатню кваліфікацію засновників та відсутність стратегічного планування.
З свідомим виведенням коштів ситуація набагато цікавіша. По суті, це окремий вид стартапів, що створюються для того аби «прогоріти» після залучення фінансування. Ідеєю таких бізнесів є не втілення ідеї, а залучення фінансування на її реалізацію та подальше виведення коштів через збільшення burning rate компанії. Для цього можуть роздуватись зарплатні фонди працівників, найматися друзі та родичі на ключові посади, залучатись підрядники, послуги яких не мають стандартної вартості (маркетинг, консалтинг та інше).
Для запобігання неефективному управлінню рекомендується провести комплексний юридично-фінансовий аудит стартапу для встановлення поточного рівня витрат та планів щодо їх зростання та передбачити корпоративним договором/статутом або інвестиційним договором механізми, що встановлюватимуть правила використання отриманих коштів та надаватимуть інвестору можливість блокувати необґрунтовані рішення.
Неможливість прийняття рішень через конфлікти між засновниками стартапу
Частою проблемою є блокування діяльності компанії одним із засновників або всіма засновниками спільно через конфлікт з інвестором або іншим засновником. Така ситуація може бути обумовлена як бажанням використання отриманих напрацювань у іншому проєкті, так і внутрішнім конфліктом через різне бачення стратегічного розвитку компанії.
Першим кроком до мінімізації такого ризику буде спільне створення стратегії розвитку бізнесу на етапі залучення інвестиції. Такий план дозволить зрозуміти чи прагнуть кофаундери та інвестор до однієї цілі.
Втім, якою б детальною стратегія розвитку не була, все одно існує ризик виникнення спорів. Для мінімізації такого ризику в корпоративних документах необхідно передбачити процедури медіації та арбітражу у випадку конфлікту засновників та/або інвестора, сценарії виходу з інвестиції або позасудового вирішення конфліктних ситуацій. Такий механізм має бути швидким та ефективним, адже навіть короткочасне блокування прийняття рішень у стартапі може призвести до його краху.
Втрата прав інтелектуальної власності, технологій, бренду, патентів
Часто стартапи займаються розвитком ідеї засновників, оминаючи бюрократичні процедури та юридичні стандарти через брак коштів, та фокусуються на розробці продукту, а не його захисті. Такий підхід є зрозумілим, однак він створює додаткові ризики для стартапу, а відповідно й для інвестора.
Відсутність захисту ключового активу компанії, яким може бути бренд, технологія, патент чи інший об'єкт прав інтелектуальної власності, загрожує його втратою. Втрата такого активу неминуче призведе до істотного зниження вартості компанії, якщо не закриття стартапу.
Щоб уникнути таких ризиків, необхідно провести комплексний due diligence компанії, в ході якого: (1) ідентифікувати ключовий актив компанії (програмний код, арт-об'єкти, технологія, та ін.); (2) встановити походження цього активу та перевірити первинну документацію на його розробку (договори, акти приймання-передачі майнових прав ІВ, та ін.); (3) розробити структуру фіксації результатів робіт та механізми захисту ключового активу; (4) зареєструвати відповідні права.
Завищена або невизначена оцінка компанії на стадії інвестиції
Оцінка стартапів на стадії pre-seed переважно базується на суб'єктивних факторах або ж такі стартапи не мають оцінки взагалі. Це створює ризик переплати інвестора за долю в компанії на ранніх етапах фінансування.
Для захисту інтересів інвестора може бути використано SAFE-угоду, що визначатиме верхню оцінку вартості компанії для раннього інвестора. Тобто незалежно від того, якою буде оцінка компанії, її сума для розрахунку інвестиційно пропозиції не може перевищувати порогової суми.
Варто окремо відзначити, що такий інструмент створює інші ризики, оскільки інвестор не має прямого впливу на рішення, що будуть прийматись компанією, оскільки він не набуває частки в ній. Саме через цей ризик покупка частки в компанії (equity investment) є найбільш популярним способом інвестування у всьому світі та в Україні зокрема.
Нестача залученого від інвестора фінансування для доведення стартапу до прибутку чи залучення інших інвестицій
Частою проблемою є формування засновниками оптимістичного прогнозу щодо ресурсів необхідних для створення продукту або ж рентабельності компанії після його запуску. Безумовне прийняття прогнозу засновників викладеного в пітчдеку може призвести до ситуації, коли інвестор стає заручником стартапу, адже продукт досі не створено, а інвестиція уже витрачена.
В такій ситуації беззмістовно намагатись повернути інвестицію, оскільки стартап уже не матиме цих коштів. Інвестор опиняється перед вибором: надати додаткову інвестицію з власної кишені або ж намагатись залучити ще одного інвестора та сподіватись на повернення своєї інвестиції пізніше.
Виключити цей ризик неможливо, але проведення власної оцінки продукту компанії, розрахунку burn rate компанії, визначення рентабельності продукту, що буде створений, та аналіз кон'юнктури ринку в сукупності з комплексним фінансовим та юридичним аудитом стартапу дозволить мінімізувати цей ризик.
4. Висновки
Правильний підхід до проведення due diligence стартапу, оцінки його рентабельності та структурування транзакції щодо надання інвестиції не гарантує повернення наданої інвестиції, але дозволяє мінімізувати ризики втрати коштів.
Використання наданих порад та комплексний підхід до інвестування дозволить усунути більшість додаткових ризиків та певною мірою зменшити базові ризики, захищаючи інвестора від втрати коштів.
Резюмуючи, потрібно пам'ятати, що доля допомагає хоробрим, але удача любить підготовлених.
Олександр Мельник, партнер, керівник практики корпоративного права та M&A GOLAW, адвокат
Назарій Зеляк, юрист практики корпоративного права та M&A GOLAW
