|
Держава відверто демонструє свою нову філософію: в умовах оборонних потреб, першочерговим завданням є наповнення бюджету. Через це традиційні аргументи про «сприятливий бізнес-клімат» уже давно відійшли на другий план, або навіть далі, поступаючись місцем жорсткій фіскальній прагматиці, але конкретно 2025 рік став індикатором інтенсивності.
При цьому паралельно президент обіцяє «тривалий мораторій на перевірки», створює нову Раду з підтримки підприємництва та говорить про партнерство з бізнесом. Звучить дещо парадоксально. Особливо якщо згадати, як елегантно «забули» про воєнне «звільнення від ЄСВ» тоді, коли бюджету знадобилися додаткові надходження.
Це фасад. За ним - реальність, зафіксована в Національній стратегії доходів: тотальне посилення контролю, закручування гайок і ліквідація будь-яких «сірих зон», які раніше дозволяли бізнесу дихати, особливо під час війни.
Реальність проста: ігноруйте слова, аналізуйте дії - грати доведеться за новими правилами, незалежно від того, подобаються вони вам чи ні. Питання лише в тому, чи зробите ви це розумно.
Нові правила гри: тиск і привілеї
Епоха «золотого часу ФОП» закінчилася різко та болісно. Якщо раніше статус ФОП підприємця був синонімом податкової оптимізації, то тепер це швидше перевірка на економічну доцільність.
Давайте порахуємо. Для ФОП 2-ї групи щомісячні фіксовані платежі у 2025 році тепер складаються з трьох частин:
Єдиний податок - до 1600 грн.
Новий військовий збір - фіксовані 800 грн.
Мінімальний ЄСВ - 1760 грн.
Разом це 4160 гривень щомісяця. Це сума, яку підприємець має сплатити незалежно від того, чи отримав він взагалі дохід цього місяця.
Іронія ситуації в тому, що держава одночасно говорить про «розвиток малого бізнесу» й робить його ведення економічно недоцільним для десятків тисяч людей.
Раніше популярна модель залучення ФОП, особливо в IT та сфері послуг, теж втрачає економічну привабливість - це чудово прослідковується через зміни в оподаткуванні, ризики та активність ДПС.
Це не обов'язково погано - просто тепер вибір форми співпраці має базуватися на реальних потребах бізнесу, а не на податковій економії.
Та якщо з малими підприємцями держава діє грубою силою, то з корпоративним сектором - значно витонченіше, тут ми паралельно бачимо поділ на «касти». Підвищення ставки податку на прибуток для банків до 25?% - це не просто податок на надприбутки. Це сигнал: якщо ви заробляєте багат і стабільно, готуйтеся сплачувати більше.
Тільки проблема в тому, що банки не альтруїсти - додаткові 7% податку вже закладаються у вартість послуг. Фактично цей податок розподіляється між усіма клієнтами через вищі відсотки та комісії.
Для вас це означає, що вартість фінансових ресурсів та обслуговування буде зростати. Враховуйте це у своїх фінансових моделях.
Та тиск на бізнес не обмежується лише прямим підвищенням ставок. Другий інструмент - це посилення адміністративного контролю.
Щомісячна звітність із ПДФО та ЄСВ стала ще одним «подарунком» для бухгалтерій. Держава отримала більше контролю, компанії - більше роботи. Ніякої економічної користі для бізнесу немає, зате адміністративне навантаження зросло в рази. Для компаній зі штатом понад 20 осіб ручне ведення такої звітності стає нереальним - доведеться інвестувати в автоматизацію.
Окремо варто виділити повернення штрафів за порушення у сфері застосування РРО/ПРРО, яке чекає на бізнес з 1 серпня 2025 року. Санкції повертаються до повноцінного довоєнного рівня: 100% вартості проданих з порушенням товарів чи послуг за перше порушення та 150% - за кожне наступне.
Для роздрібної торгівлі та сфери послуг це стає одним із ключових операційних ризиків, де одна помилка касира може призвести до фінансових втрат, що перевищують місячний прибуток. Хоча судова практика іноді стає на бік бізнесу, наприклад, у випадках, коли оплату приймає фінансовий посередник (як-от NovaPay), загальна тенденція до контролю очевидна
А ось IT-сектор отримав прямо протилежне ставлення. Резиденти Дія.City можуть не платити податок на виведений капітал із пенсійних внесків чи платежів за ДМС, а також отримали розширений перелік видів діяльності. Держава чітко показала, хто їй потрібен: айтівці - так, решта - просто платники податків.
Логіку прослідкувати можна - інвестувати держава буде в тих, хто приносить валюту або створює зброю. Це цілком прагматичний вибір.
Монітор дані про власну компанію з новою LIGA360. Дивись на досьє компанії очима партнерів, конкурентів та перевіряючих органів. Аналізуй згадки в медіа, інтернет-ЗМІ, соціальних мережах, участь в судових справах. Дізнайся більше переваг, замовивши персональну презентацію.
«Скляний» бізнес: від ТЦУ до глобального контролю
Якщо раніше бізнес міг існувати в кількох реальностях - українській та міжнародній, - то у 2025 році ці світи зійшлися. Україна впевнено інтегрується у світову систему податкового контролю, і це має прямі наслідки для кожного, хто має активи чи партнерів за кордоном.
Ключовий елемент цієї нової прозорості - повноцінна робота автоматичного обміну фінансовою інформацією (CRS). Простими словами: іноземні банки, брокери та інші фінансові установи тепер збирають інформацію про рахунки, що належать або контролюються українськими податковими резидентами, і передають її до ДПС України. Це створює синергію ризиків із правилами Контрольованих іноземних компаній (КІК). ДПС отримала інструмент для перехресної перевірки: дані з-за кордону по CRS автоматично порівнюються з інформацією у звіті про КІК. Будь-яка розбіжність - це прямий шлях до перевірки та величезних штрафів.
Водночас змінюються і правила гри для міжнародних операцій. Щодо трансферного ціноутворення є хороші та погані новини. Почнемо з хороших.
Виключення Кіпру та ОАЕ з переліку низькоподаткових юрисдикцій - справді позитивна зміна. Тисячі українських компаній працюють із кіпрськими холдингами, і тепер ці операції не підпадають під автоматичний контроль ТЦУ. Підвищення порогу непрямого володіння з 20?% до 25?% також спростило життя складним корпоративним структурам.
Але є і погані новини. «Економічна пов'язаність» - новий головний біль для експортерів та компаній з обмеженим колом контрагентів. Якщо 75?% операцій припадає на одного нерезидента, ці операції стають контрольованими навіть за відсутності юридичного зв'язку.
Практичний приклад: IT-компанія працює з американським замовником, який забезпечує 80?% доходів. Формально вони не пов'язані, але тепер ця співпраця потрапляє під ТЦУ з усіма вимогами щодо документування та обґрунтування цін. Це означає додаткові витрати на консультантів, звіти та потенційні спори з ДПС.
Контрольовані іноземні компанії перестали бути абсолютним злом. Зниження ставки оподаткування КІК до 9?% при розподілі прибутків протягом 2 років створює нові можливості для міжнародного планування. Головне - дотримуватися строків, бо штрафи досі жорсткі.
Гра на випередження
Найцінніша інформація для планування - це розуміння того, куди рухається система. Національна стратегія доходів до 2030 року дає нам цей компас. І маршрут там прокладений, хоч і не дуже приємний, але чіткий.
Спрощена система буде «реформована» - планується виключити з неї юридичних осіб. ТОВ на третій групі може стати історією вже за кілька років.
Екологічні податки обіцяють стати новим мегатрендом. Це торкнеться практично всіх підприємств, які використовують енергію, паливо або сировину.
Цифровізація контролю прискориться. SAF-T UA - це тільки початок. Планується повна автоматизація, коли штучний інтелект самостійно аналізуватиме операції і виявлятиме «ризики».
Але це - стратегія. А яка тактика? Як саме податкова буде реалізовувати ці плани на практиці? Ось тут і криється головна небезпека 2025 року. Нова тактика податківців - це перехід від формальної перевірки документів до аналізу суті ваших бізнес-рішень.
Вони більше не питають: «Де акт?». Вони питають: «Навіщо ви це зробили?». Ця доктрина «ділової мети» означає, що будь-яка ваша операція, особливо з надання послуг, купівлі роялті чи роботи з ФОПами, буде розглядатися ледь не під мікроскопом на предмет економічного сенсу, окрім простої податкової економії. Якщо єдиною метою було зменшити податки - операцію можуть визнати фіктивною, попри наявність усіх документів.
Кожна ваша дія повинна мати залізобетонне економічне обґрунтування. Створіть «файл захисту» на кожну нетипову операцію: збирайте листування, комерційні пропозиції, звіти. Ви повинні бути готові довести логіку будь-якого свого кроку.
Підсумки
Отже, що робити? Перестаньте сподіватися на тимчасові пільги та мораторії. Єдиний дійсно надійний захист - це побудова бізнесу, стійкого до будь-яких змін. Проведіть аудит своєї структури, створіть систему внутрішнього контролю та документування, будьте готові доводити економічний сенс кожного свого кроку.
У новій реальності перемагає не той, хто хитріший, а той, хто більш підготовлений - побудуйте бізнес, який не боїться перевірок, і вам не доведеться сподіватися на мораторії.
Вся інформація для твоєї компанії - тепер в єдиному продукті LIGA360. Збільшуй швидкість виявлення бізнес-ризиків: правових, регуляторних, санкційних, репутаційних, судових, фінансових, договірних. Замов презентацію прямо сьогодні.
