|
У сучасному ІТ-світі створення програмного продукту - це не лише результат таланту й технічних навичок розробника, але й об'єкт інтелектуальної власності, за який часто точаться суперечки. Компанії інвестують роки в розробку, тестування й удосконалення програм, однак можуть несподівано втратити права на свій код - просто через відсутність належного договору чи технічного контролю.
У цій статті з'ясуємо, як саме компанія може захистити свої права на створене програмне забезпечення та що врахувати в роботі з розробниками, контрагентами, ба навіть… з колишніми працівниками.
1. Програміст - це не завжди працівник
В ІТ-сфері компанії найчастіше працюють із трьома моделями: офіційне працевлаштування, співпраця з ФОП або гіг-контракти. І саме від форми правовідносин залежить, кому належатимуть результати розробки.
Трудовий договір. У межах класичного трудового договору роботодавець отримує майнові права на все, що створене працівником у межах його посадових обов'язків. Це загальний принцип трудового й авторського права. Відповідно, якщо розробник написав код на посаді "software engineer" під час виконання завдань компанії, то цей код є службовим твором і належить роботодавцю.
Співпраця з ФОП. Фізична особа - підприємець не є працівником компанії, а виступає як контрагент, співпрацю з яким зазвичай оформлюють цивільно-правовим договором. Тут усе складніше: усталено майнові права на створене програмне забезпечення залишаються за виконавцем, якщо інше прямо не зазначено в договорі. Отже, компанія може використати або навіть продавати розроблений код лише за умови, якщо в договорі чітко вказано умови передання прав, включно з їх обсягом, строком дії, територією використання та можливістю модифікації.
Гіг-контракт. Цей формат застосовують у межах правового режиму Дія.City. Формально це не класичні трудові відносини, але й не звичайне цивільне підрядництво. У межах гіг-контракту права на результати роботи спеціаліста можуть бути передані компанії, але тільки якщо таке передання прямо передбачено договором. Жодного автоматичного передання тут не існує, тому радимо додатково укладати IP-договори чи акти приймання-передачі результатів роботи.
2. Робота із закордонними підрядниками: як не втратити код за кордоном
Залучення іноземних розробників чи фрилансерів стало нормою для українських ІТ-компаній. Проте юридичні ризики при цьому зростають у рази. Найважливіше - правильно оформити договір.
Продовження матеріалу читайте у LIGA30. Розблокуйте доступ до повної аналітики.
Хочете отримати ще більше аналітичних матеріалів за цією темою? Вони постійно доповнюються у новій LIGA360. Дізнайтесь більше переваг, замовивши персональну презентацію менеджера.
