|
У 2025 році український бізнес отримав новий інструмент для боротьби з фінансовими труднощами - превентивну реструктуризацію. Цей механізм, імплементований на основі Директиви ЄС 2019/1023, кардинально змінив ставлення до компаній, що опинилися на межі неплатоспроможності.
Інший підхід
Превентивну реструктуризацію не слід плутати із досудовою санацією. Адже її основна мета не реагувати на кризу, а не допустити її ще на ранній стадії, не чекаючи, поки ситуація стане критичною.
За старою санацією боржник розробляв план, вносив його на розгляд зборів кредиторів і лише після одержання схвалення кредиторів звертався до суду. Це створювало значні ризики, бо збори кредиторів могли лие його схвалити або відмовити. Внесення будь-яких змін до плану на стадії його розгляду зборами кредиторів було неможливим. Для таких змін боржник мав розпочинати процедуру заново.
В рамках реструктуризації боржник спочатку звертається до суду, щоб офіційно відкрити процедуру, і лише після цього починається етап переговорів та за участю кредиторів роботи над планом, який може допрацьовуватися без необхідності розпочинати процедуру заново. Це робить її більш передбачуваною, гнучкою та знижує ризики несподіваних відмов.
Розпізнати загрозу
Найнебезпечніший сигнал неплатоспроможності - систематичні касові розриви, коли грошей на рахунках бракує для покриття поточних платежів: зарплат, податків, розрахунків з постачальниками. Інший тривожний індикатор - негативний робочий капітал, що свідчить про нездатність компанії покрити свої короткострокові борги ліквідними активами. Наслідком стає поступове зниження рентабельності.
Фінансові проблеми відображаються й в операційній діяльності: затримки оплат постачальникам тягнуть за собою втрату ключових клієнтів, що відчувають нестабільність або незадоволені якістю. Усередині підприємства накопичуються неліквідні запаси, «заморожуючи» обігові кошти, а найцінніший ресурс - люди - залишають компанію, що проявляється у високій плинності кадрів.
Моніторинг цих показників - перший крок. Водночас Директива ЄС, на основі якої створено новий інститут, приділяє значну увагу системам раннього оповіщення. У європейській практиці поширені дві моделі. Перша - «Фінансовий Check-up» (інструмент самооцінки): онлайн-сервіси, де підприємець вводить ключові показники та отримує попередню діагностику. Друга - «Зовнішній сигнал» (механізм втручання), коли державні органи, зокрема податкова, першими фіксують проблеми через затримки обов'язкових платежів. В Україні цей підхід поки обмежується інструментами системи раннього попередження неплатоспроможності на сайті Мін'юсту, що не вирішує проблему комплексно.
Тож поки державні системи раннього оповіщення не працюють ефективно, відповідальність за «фінансове здоров'я» компанії несе менеджмент. І регулярний моніторинг показників дозволяє вчасно помітити загрозу й використати переваги превентивної реструктуризації ще до того, як ситуація стане критичною.
Хочете оцінити фінансову стабільність бізнес-партнера? Перевірити чи не має він боргів, судових справ? Спробуйте нове рішення LIGA360 від LIGA ZAKON! Всі види джерел для всебічної оцінки контрагентів: реєстри, судові рішення, санкційні списки та медіа. Залиште заявку на презентацію LIGA360 для вашої команди.
Ініціювання процедури
Кодекс України з процедур банкрутства передбачає два шляхи запуску процедури.
Перший шлях - пряма ініціатива боржника. Усвідомлюючи ризики, менеджмент може самостійно звернутися до суду. Це дозволяє задати тон переговорам, продемонструвати добросовісність і зберегти максимальний контроль над ситуацією.
Другий шлях - ініціатива через пропозицію. Кредитори, члени органів управління чи представники працівників можуть направити боржнику офіційну пропозицію розпочати реструктуризацію. Закон зобов'язує боржника протягом 30 днів надати вмотивовану відповідь: визнати або спростувати фінансові проблеми та розкрити план дій. Ця відповідь (або її відсутність) стає офіційним документом і точкою відліку для подальшої стратегії.
Важливо розуміти різницю між статусом ініціатора та сторони процедури. Ініціювати діалог може будь-який кредитор, але реальні важелі впливу - право голосувати за план, подавати заперечення - мають лише сторони, тобто ті, чиї права та обов'язки безпосередньо змінює план реструктуризації.
Таким чином, новий механізм дозволяє боржнику діяти проактивно, а кредиторам - отримати інструмент для початку діалогу та діагностики стану компанії. Ключове завдання кредитора - набути повноцінного статусу сторони, щоб реально впливати на результат.
Роль адміністратора
Закон вводить нову ключову фігуру - адміністратора. Це арбітражний керуючий, призначений судом для здійснення процедури превентивної реструктуризації. Його участь не завжди обов'язкова, але є три ситуації, коли без нього не обійтися: якщо боржник подає до суду концепцію плану, а не готовий документ; якщо застосовуються заходи захисту боржника (мораторій на вимоги кредиторів); якщо план затверджується у крос-класовому порядку.
На практиці адміністратор виконує дві ключові ролі. З одного боку, він є помічником для боржника, так як допомагає розробити план, надає рекомендації та може виступати посередником (медіатором) у складних переговорах з кредиторами . З іншого боку, він - незалежний контролер, який здійснює нагляд за діяльністю компанії-боржника, має повний доступ до її фінансової інформації та стежить аби боржник не зловживав своїми правами на шкоду кредиторам.
Отже, адміністратор для боржника є кваліфікованим помічником, а для кредиторів - гарантом прозорості та захисту від зловживань.
Заходи захисту
Закон надає боржнику тимчасовий імунітет для проведення переговорів, що працює за принципом «можливість в обмін на відповідальність».
Захист має два рівні. Базовий вмикається автоматично і передбачає заборону на відкриття справи про банкрутство та зупинку нарахування штрафів, але не блокує примусове стягнення боргів. Для цього потрібен посилений рівень - повний мораторій, який надається лише за заявою боржника, якщо він доведе суду реалістичність плану. Без такого мораторію переговори можуть втратити сенс.
Ціна захисту - вищий стандарт відповідальності менеджменту. Керівництво зобов'язане діяти в інтересах усіх кредиторів і дотримуватися заборон на виплату дивідендів, бонусів, надання позик тощо. Термін дії захисту обмежений шістьма місяцями й може бути достроково скасований у разі зловживань.
Дорожня карта порятунку
План превентивної реструктуризації - це центральний документ, який одночасно є дорожньою картою виходу з кризи для менеджменту, правочином для кредиторів і доказом життєздатності бізнесу для суду. Його зміст регламентовано статтею 33-15 КУзПБ. Для зручності Міністерство юстиції затвердило Типову форму плану для мікро- та малих підприємств. Вона трансформує складні вимоги Кодексу у формат готових розділів, таблиць і пунктів для заповнення.
По суті, план побудований як комплексний бізнес-проєкт, що відповідає на три ключові питання:
1. «Де ми є і чому?» (аналіз ситуації) - опис фінансового стану компанії та реальних причин, які призвели до кризи.
2. «Що ми пропонуємо зробити?» (стратегія порятунку) - перелік заходів: реструктуризація боргів, продаж непрофільних активів, залучення нового фінансування чи зміни в корпоративній структурі.
3. «Чому це спрацює?» (обґрунтування та прогноз) - фінансовий прогноз, що доводить реалістичність стратегії та показує, що кредитори отримають більше, ніж у випадку банкрутства. Це так званий «критерій найкращих інтересів кредиторів», дотримання якого є визначальним для затвердження плану.
Якість, економічна обґрунтованість та відповідність вимогам закону визначають, чи отримає план підтримку кредиторів і схвалення суду.
Схвалення плану
Схвалення плану - це структурований переговорний процес, успіх якого залежить від досягнення консенсусу.
Щоб узгодити інтереси кредиторів, які часто кардинально різняться (для банку із заставою одні, для постачальника - інші), закон запроваджує механізм класів кредиторів. Схожі за інтересами компанії об'єднуються в окремі групи для голосування: забезпечені кредитори (банки), незабезпечені (постачальники), бюджетні організації, засновники.
Рівень підтримки залежить від класу. Для забезпечених кредиторів, які несуть найбільші ризики, потрібно не менше двох третин голосів «за». Для незабезпечених достатньо більше 50% голосів у кожному класі.
В ідеалі план підтримують усі класи. Але щоб уникнути блокування меншістю життєздатного рішення, передбачено винятковий механізм - примусове крос-класове затвердження (cross-class cram-down). Суд може схвалити план навіть попри заперечення окремих груп, якщо він відповідає жорстким критеріям справедливості та має суттєву підтримку інших класів кредиторів.
Ризики та поради
Отже, превентивна реструктуризація - прогресивний крок для українського бізнесу, який вимагає зваженого застосування.
Серед основних ризиків - процесуальна жорсткість. Попри превентивну мету, процедура в українських реаліях доволі формалізована й нагадує «міні-банкрутство», що може відштовхувати компанії на ранніх етапах. Другий ризик - можливі зловживання з боку боржника, який інколи використовує процедуру для затягування часу, а не для оздоровлення бізнесу. Нарешті, реструктуризація може бути вразливою до паралельних процесів, зокрема арештів активів у кримінальних провадженнях.
Щоб мінімізувати ризики, усім учасникам важливо діяти проактивно. Для боржника першочерговим є своєчасний старт: звертатися слід до кризи, коли ще залишаються варіанти для маневру. Успіх процедури залежить від довіри, тому ключем стає прозорість і надання кредиторам повної, достовірної інформації. План реструктуризації має розроблятися як реальна бізнес-стратегія на кілька років, а не як формальність.
Кредиторам закон також дає дієві інструменти: можливість ініціювати діалог через пропозицію, право уважно аналізувати план, оскаржувати, якщо інтереси порушені, вимагати призначення адміністратора чи дострокового скасування заходів захисту у разі зловживань. Активна участь у переговорах і зборах - запорука збереження інтересів.
Оскільки інститут є новим, вирішальну роль у формуванні реальних «правил гри» відіграватиме судова практика, за розвитком якої варто уважно стежити всім учасникам ринку.
LIGA360 забезпечить ваш бізнес інформацією, необхідною для комплексного управління ризиками. Наші інструменти дозволяють попереджати ризики співпраці з партнерами, а також законодавчі, судові й інформаційні загрози й вживати своєчасних заходів щодо їх мінімізації. Оцініть можливості LIGA360, замовивши персональну презентацію вже сьогодні.
