Питання оподаткування ПДВ операцій, пов'язаних із безоплатною передачею товарів, гарантійним ремонтом або проведенням рекламних акцій, традиційно викликає значну кількість податкових спорів. Податкові органи нерідко розглядають такі операції як окреме постачання товарів або послуг, що тягне за собою донарахування податкових зобов'язань з ПДВ. Водночас судова практика свідчить, що ключове значення у таких спорах має не лише економічний зміст відповідних операцій, а й належне документування формування собівартості продукції та використання товарів у межах своєї господарської діяльності.
Кейс 1. Гарантійний ремонт і ПДВ: справа заводу «Електроважмаш»
Постанова Верховного Суду від 21.11.2024 №520/25719/21
Показовим є спір за участю виробничого підприємства, яке постачало обладнання з гарантійними зобов'язаннями. У разі виникнення дефектів протягом гарантійного строку підприємство здійснювало безоплатний ремонт або заміну окремих деталей.
Платник податків не нараховував ПДВ, виходячи з того, що вартість гарантійного ремонту вже включена до ціни реалізованого товару. Підприємство постачало продукцію з гарантійними зобов'язаннями. У разі дефектів протягом гарантійного строку воно здійснювало ремонт або замінювало продукцію без окремої оплати.
Суб'єкт господарювання не нараховував ПДВ на ці операції, оскільки вважав, що вартість гарантійних робіт уже включена до ціни товару. ДПС не погодився з позицією платника і подала позов до суду.
Суди стали на бік ДПС, посилаючись на дві ключові обставини:
1. Неправильна класифікація витрат.
Підприємство відображало витрати на гарантійний ремонт у складі витрат на збут (рахунок 93 "Витрати на збут") через гарантійний резерв. Водночас для виробничих підприємств такі витрати повинні формувати виробничу собівартість продукції (рахунок 90 "Собівартість реалізації"). Віднесення їх до витрат на збут допускається лише для мікропідприємств.
2. Відсутність калькуляції ціни.
Підприємство не надало розрахунків, які б підтверджували включення гарантійних витрат до продажної ціни продукції.
У результаті суди дійшли висновку: економічна сутність включення гарантійних витрат у ціну товару документально не підтверджена, а тому гарантійний ремонт розцінюється як окрема операція постачання, що підлягає оподаткуванню ПДВ. Аргумент про те, що помилки бухгалтерського обліку не змінюють економічної суті операції, був відхилений, оскільки така «сутність» не була доведена належними документами.
Кейс 2. Індивідуальна податкова консультація ДПС: гарантійна заміна деталі
Індивідуальна податкова консультація ДПС від 07.01.2026 154/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
Подібну логіку ДПС підтвердила і в індивідуальній податковій консультації щодо безоплатної заміни деталей у межах гарантійного ремонту. Податковий орган виходить із принципу превалювання сутності над формою, тобто визначальним є економічний зміст операції.
Якщо вартість гарантійного обслуговування, включаючи замінену деталь, була включена до ціни реалізованого товару, така заміна розглядається як частина вже оплаченого постачання. У цьому випадку окремої операції не виникає, додаткові податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються, а пункт 198.5 ПКУ не застосовується.
Якщо ж гарантійні витрати не були включені до ціни товару, операція кваліфікується як окрема безоплатна поставка послуг, що призводить до виникнення податкових зобов'язань з ПДВ із визначенням бази за пунктом 188.1 ПКУ. Водночас навіть у такій ситуації «компенсуючі» зобов'язання за пунктом 198.5 ПКУ не нараховуються.
Отже, вирішальним є документальне підтвердження включення гарантійних витрат до структури ціни товару.
LIGA360 надає доступ до повної бази судових рішень, ІПК та нормативних актів, що дозволяє вибудовувати надійну систему обліку та ефективно захищати позицію компанії в податкових спорах.
Кейс 3. Рекламні подарунки при продажі товарів: чи є об'єкт оподаткування?
Постанова Верховного суду від 03.02.2026 № 160/29144/24
Підприємство, реалізуючи винну продукцію, проводило рекламну акцію: разом із пляшкою покупці безкоштовно отримували супутні товари (какао, кавові напої, снеки, чай тощо).
На думку ДПС, така безоплатна передача є окремою операцією постачання, яка підлягає оподаткуванню ПДВ. За результатами перевірки підприємству було донараховано 336 млн грн податку на прибуток та 330 млн грн ПДВ.
Платник доводив, що вартість подарунків включена до калькуляції собівартості основної продукції (вина) та обліковувалась як складова її вартості. В бухгалтерському обліку оприбуткування відображалося через рахунки Класу 2, а подальше використання цих товарів відображалося в бухгалтерському обліку за рахунками 23 "Виробництво", 902 "Собівартість реалізованих товарів", 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів" тощо, а отже, окремої безоплатної операції не було - покупець фактично оплачував увесь комплект у складі ціни основного товару.
ДПС витребувала оборотно-сальдові відомості, вказуючи на відсутність обліку акційних товарів як окремих об'єктів та наполягав на відсутності формування їх собівартості та визначення доходу від реалізації.
Крім того, ДПС посилалася на пункт 198.5 ПКУ щодо необхідності нарахування «компенсуючих» податкових зобов'язань.
Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали платника податків, а Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення. У ході розгляду справи суд дійшов до наступних висновків: технологічні карти та внутрішні документи не є первинними документами і не можуть самі по собі доводити порушення; якщо вартість подарунків включена до ціни основного товару, і це підтверджено належними рахунками бухгалтерського обліку, підстав для донарахування ПДВ немає.
Хочете отримати ще більше аналітичних матеріалів за цією темою? Вони постійно доповнюються у новій LIGA360.
Що об'єднує розглянуті кейси: роль бухгалтерської документації у захисті від донарахувань ПДВ
Розглянуті кейси демонструють, що спори щодо безоплатної передачі товарів, виконання гарантійних зобов'язань або проведення рекламних акцій фактично зводяться до одного ключового питання: чи може платник податків довести, що відповідні витрати є складовою собівартості основного товару.
Судова практика показує, що сама по собі безоплатна передача ще не означає виникнення окремої операції постачання для цілей оподаткування ПДВ. Вирішальним є те, чи пов'язані такі витрати з виробництвом або реалізацією основної продукції та чи підтверджено це належними обліковими даними.
Якщо підприємство може продемонструвати, що витрати на гарантійний ремонт, заміну деталей або рекламні товари фактично формують собівартість продукції та враховані у її ціні, суди, як правило, погоджуються з тим, що покупець вже компенсує ці витрати у складі вартості товару. У такому випадку безоплатна передача не розглядається як окрема оподатковувана операція.
Водночас відсутність чіткої структури собівартості або належного документального підтвердження може призвести до протилежного результату - коли податковий орган кваліфікує відповідні операції як самостійне постачання товарів чи послуг із донарахуванням ПДВ.
Отже, наведена практика ще раз підтверджує: у подібних податкових спорах вирішальне значення має не формальна назва операції, а узгодженість економічної логіки діяльності підприємства з її бухгалтерським відображенням та документальним підтвердженням формування собівартості. Саме правильне структурування та документування таких витрат часто стає тим фактором, який визначає результат спору з податковим органом.
Дмитро Михайленко - керуючий партнер Crowe Mikhailenko, президент Асоціації податкових консультантів, голова Комітету підприємців з податкових питань при ТПП України, та голова податкового комітету КБУ
