|
Питання відшкодування збитків, яких зазнали українські аграрії внаслідок повномасштабного російського вторгнення, давно вийшло за межі суто бізнесового інтересу. Це питання економічної безпеки держави. Аграрний сектор є одним з ключових донорів валютної виручки та забезпечує продовольчу стабільность країни. За даними Київської школи економіки, лише прямі збитки сільськогосподарського сектору від російської агресії сягнули близько $80 млрд лише станом на початок 2024 року. І це - без урахування непрямих втрат, упущеної вигоди та довгострокових екологічних наслідків. Проте реальних механізмів відшкодувати зараз такі збитки на разі немає. Тож розберімося, що є, що будується і що варто робити вже зараз, щоб претендувати на можливе відшкодування в майбутньому.
Щоб говорити про компенсацію, потрібно чітко розуміти, що саме підлягає відшкодуванню. Юридична практика виокремлює два рівні збитків.
Прямі збитки - це те, що можна побачити і виміряти одразу: знищена або пошкоджена сільськогосподарська техніка, зруйновані елеватори, склади, тваринницькі комплекси, втрачений урожай і посіви. Це майно, яке існувало і перестало існувати або стало непридатним для використання.
Непрямі збитки складніше задокументувати, але вони не менш реальні й часто перевищують прямі в масштабі. Це втрата прибутку через неможливість обробляти землю, переривання виробничих циклів на місяці або роки, а також витрати на розмінування та відновлення ґрунтів. Останнє - окрема і дуже болюча категорія: забруднення ґрунтів вибухонебезпечними предметами та токсичними речовинами фактично виводить землі з обороту на невизначений строк.
До переліку втрат необхідно відносити не лише прямі збитки - знищення або пошкодження майна та витрати на його відновлення, - а й упущену вигоду: дохід, який особа могла б одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Саме повнота доказової бази визначатиме, скільки реально отримає аграрій, коли механізм виконання та компенсації запрацює.
Одна з найгостріших практичних проблем - документування збитків у реальних умовах активних або нещодавніх бойових дій. Аграрії стикаються з кількома системними перешкодами: втратою первинних документів через руйнування офісів і складів, неможливістю фізично потрапити на пошкоджену ділянку через мінне забруднення чи режим доступу, а також браком кваліфікованих оцінювачів на місцях.
Разом із тим збір доказів завданої шкоди повністю покладається на постраждалу сторону. Від якості і повноти цього документування залежатиме результат будь-якого майбутнього компенсаційного процесу - незалежно від того, який механізм зрештою запрацює.
Що конкретно потрібно збирати вже зараз? Насамперед, акти ДСНС про обстріли та руйнування, супутникові знімки (вони доступні через низку відкритих і партнерських платформ), фото- та відеофіксацію руйнувань з геолокацією та датою, висновки незалежних експертів про вартість майна та обсяг неодержаного прибутку. Для аграріїв критично важливо окремо зафіксувати забруднення ґрунтів та мінне забруднення - це самостійна категорія збитків, яка розглядається і оцінюється за окремими методиками.
Необхідно також відновити або зібрати документи, що підтверджують право власності чи користування майном, договори на поставку продукції (для підтвердження упущеної вигоди), а також усі фінансові документи, що підтверджують вартість втраченого майна. Успіх у майбутньому прямо залежить від дій, вчинених безпосередньо після настання факту збитку.
Чинне українське законодавство передбачає кілька механізмів, які вже функціонують або перебувають у процесі впровадження. Важливо, однак, розуміти їхню природу, бо це переважно механізми підтримки поточної діяльності, а не повноцінне відшкодування воєнних збитків.
Базовим нормативним документом залишається постанова Кабінету Міністрів №326 від 20 березня 2022 року «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації», яку неодноразово актуалізували. Для аграрного сектору діє окрема Методика Мінагрополітики від 18 травня 2022 року № 295, що регулює визначення шкоди земельному фонду.
З практичних інструментів підтримки вже функціонує компенсація до 4700 грн на гектар пошкоджених посівів (але не більше ніж за 2000 га на одне господарство) для агровиробників, що працюють на територіях можливих та активних бойових дій.
З 1 січня 2026 року набула чинності нова державна програма часткової компенсації для бізнесу, в тому числі для аграрного сектору. Вона передбачає виплати до 10 млн грн за зруйноване або пошкоджене майно та до 1 млн грн на рік за страхові премії від воєнних ризиків. Програма охоплює найбільш постраждалі регіони - Дніпропетровську, Донецьку, Херсонську, Запорізьку та Харківську області.
Окремий інституційний крок - прийнятий у 2025 році закон про створення Виплатної агенції, спеціалізованої бюджетної установи, яка адміністративатиме програми фінансової підтримки аграріїв за європейськими стандартами прозорості. Це обов'язковий елемент для інтеграції України до Спільної аграрної політики ЄС і передумова доступу до європейських фондів підтримки фермерів.
Однак усі ці механізми варто сприймати тверезо, адже вони не покривають наявних потреб і радше слугують підтримуючим буфером, аніж інструментом відновлення втрат. Роль органів місцевого самоврядування та обласних адміністрацій тут теж важлива, оскільки саме вони є первинною ланкою в системі фіксації збитків і взаємодії з постраждалими.
Найперспективнішим механізмом компенсації з точки зору реальної можливості виконання є міжнародний трек - і насамперед Реєстр збитків для України (RD4U), створений під егідою Ради Європи у травні 2023 року на підставі резолюції Генеральної Асамблеї ООН.
Цей Реєстр - це не компенсаційний орган сам по собі. Він є першим і необхідним кроком до майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, оскільки фіксує, збирає та організовує заявки від фізичних осіб, компаній і держави Україна щодо втрат, спричинених агресією. Подальший розгляд заявок по суті та визначення сум компенсацій буде функцією окремої Міжнародної компенсаційної комісії, переговори щодо створення якої активно тривають. Перше засідання Міжурядового переговорного комітету відбулося у березні 2025 року в Гаазі за участі представників понад 50 держав.
Станом на початок 2025 року для подання відкрито кілька категорій заяв. Аграріїв особливо стосуються категорії пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна. Заяви подаються виключно через вебпортал «Дія».
LIGA360 забезпечить ваш бізнес інформацією, необхідною для комплексного управління ризиками. Наші інструменти дозволяють попереджати ризики співпраці з партнерами, а також законодавчі, судові й інформаційні загрози й вживати своєчасних заходів щодо їх мінімізації. Почніть роботу вже сьогодні.
Чому цей механізм є найбільш перспективним? Тому що за ним стоїть реальне фінансове підґрунтя - заморожені активи держави-агресора за кордоном. Саме арешт і подальше використання цих активів для виплат постраждалим є тією фінансовою конструкцією, яка відрізняє RD4U від номінальних рішень. Країни G7 вже узгодили принципові підходи до використання відсотків від заморожених активів РФ на потреби України. Шлях від фіксації до виплати буде тривалим, але він реальний - на відміну від більшості інших варіантів.
Судовий захист - ще один трек, який активно використовується, але має суттєві обмеження. Після виключення РФ з Ради Європи у березні 2022 року виконання нових індивідуальних рішень ЄСПЛ країною-агресором фактично заблоковано. Проте ці рішення зберігають важливе значення для майбутніх міжнародних трибуналів і компенсаційних процесів, адже вони формують доказову базу та юридичний прецедент. Україна подала міждержавну заяву проти РФ, і ЄСПЛ вже ухвалив рішення про відповідальність Росії за низку порушень, однак питання виконання цих рішень залишається відкритим.
Національні суди України пішли іншим шляхом. Вони ігнорують судовий імунітет країни-агресора (з огляду на грубе порушення нею суверенітету України) та присуджують компенсації аграрним підприємствам за знищене майно і втрачену вигоду. Такі рішення є і їх кількість зростає, проте основна проблема - це виконання цих рішень за кордоном через арешт активів країни-агресора. Перспектива реального виконання поки що невисока, хоча з розвитком міжнародного компенсаційного механізму ці рішення можуть стати додатковим аргументом на користь постраждалих.
Є і теоретична можливість міжнародного інвестиційного арбітражу - однак вона ускладнена низкою процесуальних бар'єрів, а також денонсацією двосторонньої угоди про захист інвестицій між Україною та Росією, яка вже втратила чинність.
Аграрії часто самостійно намагаються пройти всі процедури документування та подання заявок, проте стикаються зі значними труднощами як технічними, так і юридичними. Якість зібраної доказової бази, правильність оформлення заявок до RD4U, вибір оптимальної стратегії (паралельне ведення кількох треків одночасно) безпосередньо впливає на кінцевий результат.
Кваліфікований юридичний супровід на етапі документування та фіксації збитків є інвестиційною витратою. Особливо з огляду на те, що помилки, допущені сьогодні, можуть унеможливити або суттєво знизити компенсацію завтра.
Підсумовуючи, практична порада для аграріїв зводиться до кількох ключових дій.
Не чекати швидких виплат від країни-агресора, але вже сьогодні системно документувати кожен збиток. Зберігати всі правовстановлюючі документи на майно і техніку, фіксувати упущену вигоду, збирати акти ДСНС, супутникові знімки, фото- та відеодокументацію руйнувань, залучати незалежних оцінювачів. Для аграріїв окремо критично важливо зафіксувати забруднення ґрунтів і мінне забруднення як самостійну категорію збитків.
Паралельно з фіксацією подавати заявки до Реєстру збитків для України через «Дію» в міру відкриття відповідних категорій. Це сьогодні найперспективніший шлях до реальної компенсації, прив'язаний до конкретного фінансового ресурсу у вигляді заморожених активів агресора.
Також, не варто нехтувати національними судовими механізмами та програмами державної підтримки, навіть попри їхні поточні обмеження. Ці рішення формують юридичний фундамент і можуть бути використані у міжнародних процесах.
Читайте також:
Знищене ворогом майно: як СГ отримати часткову компенсацію його вартості
Знищено майно та документи підприємства: як правильно оформити
