Віртуальні активи, криптовалюта або ж як її називають у народі "крипта" - стала широко використовуватися в Україні. Згідно з Глобальним індексом впровадження криптовалют Chainalysis за 2025 рік, Україна посідає 8-те місце у світі, поступаючись лише Індії, США, Пакистану, В'єтнаму, Бразилії, Нігерії та Індонезії.
На законодавчому рівні ще у 2022 році було прийнято Закон України "Про віртуальні активи", втім цей закон набере чинності одночасно з набранням чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами. Законопроєкт № 10225-д щодо оподаткування віртуальних активів в Україні вже готується до другого читання.
Попри наявність базового законодавчого підґрунтя, фактичне правове регулювання обігу віртуальних активів в Україні і надалі перебуває у так званій "сірій зоні". З одного боку, спеціальний закон уже прийнято, однак він не введений у дію через відсутність узгоджених змін до податкового законодавства. З іншого боку, операції з криптовалютою де-факто здійснюються як бізнесом, так і фізичними особами. Тобто закон є, але він не діє, ринок існує, але без правил.
Утім, це радше закономірність, ніж виняток. Право традиційно відстає від фактичного розвитку суспільних відносин. Спочатку виникають нові економічні та технологічні практики, які формують реальні правовідносини, і лише згодом держава реагує на них шляхом їх нормативного врегулювання. Віртуальні активи є яскравим прикладом такого процесу.
Уряд України очікує, що у 2026-2027 роках українці зможуть офіційно купувати та продавати криптовалюту в українських компаніях, декларувати доходи та сплачувати податки. Але поки це лише плани.
Водночас, слід відзначити, що віртуальні активи вже фактично інтегровані у фінансову поведінку фізичних осіб в Україні. Придбання криптовалюти не потребує складних процедур і може здійснюватися через різні канали, зокрема за допомогою міжнародних криптовалютних бірж, обмінників, P2P-платформ, а також через спеціалізовані платіжні сервіси. Громадяни активно набувають, зберігають та відчужують криптовалюту, використовуючи її як інвестиційний інструмент, спекулятивний актив або засіб заощадження. Частина з них навіть добровільно декларує відповідні доходи в межах загального режиму оподаткування, а державні службовці відображають активи в деклараціях НАЗК.
З юридичної точки зору, в розумінні ст. 177 Цивільного кодексу України криптовалюта є об'єктом цивільних прав і відноситься до категорії цифрових речей. В той же час, криптовалюта не є засобом платежу в Україні, і фактично в розумінні українського законодавства розрахунок криптовалютою є бартерною операцію, тобто договором міни (обмін одного активу на інший).
Для бізнесу ситуація складніша. Платники податку на загальній системі формально можуть використовувати криптовалюту, але це тягне за собою значні нюанси в бухгалтерському обліку, податкові ризики та правову невизначеність.
Оскільки повноцінного закону ще немає, більшість компаній, які використовують віртуальні активи обирають одну з двох моделей: або здійснення діяльності через іноземну юридичну особу або "сірий" ринок.
За першою моделлю, реєструється компанія в іншій країні, де криптовалюта "легалізована" (наприклад, Естонія, ОАЕ, Швейцарія) і через неї офіційно проводять крипто-операції. В Україні отримують вже звичайну валюту.
Наприклад, дистанційно реєструється компанія в Естонії через e-Residency, відкривається корпоративний криптовалютний рахунок (ліцензії для звичайного бізнесу не потрібно), отриману криптовалюту конвертують на банківський рахунок, а з нього фіатні кошти можна надсилати у будь-яку країну. Якщо не виводяться дивіденди, в Естонії корпоративний податок не платиться.
Український бізнес давно звик реєструвати свої стартапи за кордоном. Вітчизняне законодавство роками не встигає за темпами розвитку технологічних компаній. Тому засновники обирали юрисдикції Делавера, Естонії чи Сінгапуру, де є зрозумілі правила гри. Яскравим прикладом є проект UAHg, перший гривневий стейблкоїн, емітентом якого є Emittance Corporation (Британські Віргінські острови). Незважаючи на те, що проєкт створений українцями, орієнтований на українську економіку і прив'язаний до гривні у співвідношенні 1:1, він змушений існувати поза межами українського правового поля, адже Україна досі не сформувала повноцінного регуляторного середовища для емітентів віртуальних активів.
Друга модель - тіньова, криптовалюта використовується неофіційно, без будь-якого декларування (наприклад, прямий переказ на гаманець особи, зарплата через P2P, видача готівки через обмінник (компанія передає USDT обміннику, той готівкою або на картку видає гривню). Таких схем назбиралось чимало.
Український IT-бізнес часто використовує стейблкоїни (USDT,USDC тощо), що прив'язані до долара США для транскордонних розрахунків. Перевагами такого способу використання є те, що транзакція в USDT між Україною і будь-якою країною займає хвилини і коштує кілька доларів комісії. При SWIFT-переказах сама транзакція займає 1-3 робочі дні і стягує комісію від 0,5% до 2%.
Зрозуміло, що тіньовий обіг криптовалюти створює значні проблеми - державний бюджет не отримує податки від цього бізнесу. За словами голови бюджетного комітету Ради Данила Гетманцева, бюджет може додатково отримувати 14-15 млрд гривень на рік від оподаткування криптобірж і доходів громадян.
Між двома крайнощами є і легальніші рішення. Окремі компанії здійснюють операції з віртуальними активами через посередництво криптовалютних бірж. У такій моделі криптоактиви спочатку переказуються на рахунок біржі, де відбувається їх обмін на фіатні кошти, після чого відповідні грошові суми зараховуються на банківський рахунок компанії. Використання подібного механізму дає змогу спростити взаємодію з традиційною банківською системою та частково мінімізувати юридичні й податкові ризики, однак водночас супроводжується додатковими витратами у вигляді комісійних платежів за проведення таких операцій.
Використовуйте “Теми в центрі уваги” у LIGA360 для ефективного моніторингу актуальних новин. Виберіть теми, які вас цікавлять, і наша система автоматично збере всі важливі новини та аналітику, вам залишиться лише переглядати оновлення.
Окремий і дедалі популярніший напрям - криптоеквайринг. Криптоеквайринг став практичною відповіддю на запит підприємців, які хочуть розширити аудиторію, спростити міжнародні розрахунки та знизити залежність від традиційної банківської інфраструктури.
Технічно підключити криптоеквайринг значно простіше, ніж здається. Провайдери - як українські, зокрема Whitepay, так і міжнародні, як-от NOWPayments чи CoinGate - пропонують готові плагіни для популярних CMS-платформ (WooCommerce, Shopify, OpenCart), API для власних розробок та POS-термінали для офлайн-точок. Клієнт бачить звичне вікно оплати, сканує QR-код і надсилає криптовалюту - весь технічний процес верифікації транзакції та конвертації відбувається на стороні процесингу. Комісії зазвичай становлять від 0,5 до 1 відсотка, що в рази нижче від традиційного еквайрингу для міжнародних платежів.
Для українського бізнесу криптоеквайринг вирішує одразу кілька практичних завдань.
По-перше, він відкриває доступ до клієнтів із-за кордону, які можуть не мати карток українських банків або стикаються з обмеженнями міжнародних платіжних систем.
По-друге, дозволяє отримувати оплату у валютному еквіваленті без волатильності.
По-третє, українська компанія отримує оплату у гривнях чи валюті, адже посередник здійснює конвертацію криптовалюти. Серед тих, хто впровадив цей інструмент, - WOG і OKWINE.
Потрібно також зазначити, що крипторинок не обмежується лише розрахунками, а є багато інших напрямів - токенізація реальних активів (RWA), NFT, майнінг тощо, які теж у правовому полі не врегульовані.
Ситуацію погіршує і те, що українське регулювання суттєво відстає від європейського стандарту MiCA (Markets in Crypto-Assets). Вітчизняний закон є рамковим і декларативним, без чітких вимог до капіталізації провайдерів, управління ризиками, захисту споживачів і, що критично, без жодного спеціального регулювання стейблкоїнів. MiCA вже досить довго функціонує, формується реальний ринок. Україна лише спостерігає, регулюючи ринок не нормами, а правозастосуванням. Показова історія з закриттям біржі Kuna у 2025 році через блокування за клопотанням БЕБ. Податкова служба тим часом послідовно нарощує контроль над галуззю, намагаючись отримати доступ до даних бірж і оподаткувати операції з криптоактивами.
Поки законопроєкт про оподаткування віртуальних активів чекає на друге читання, а Закон "Про віртуальні активи" так і не набрав чинності, бізнес змушений обирати між офшором, тінню та правовою невизначеністю.
У підсумку бізнес опиняється у правовому вакуумі, що унеможливлює повноцінну роботу в Україні, а фактичне правозастосування створює непередбачувані ризики для тих, хто все ж наважується працювати в українській юрисдикції.
Криптовалюта в господарській діяльності
Фінансовий моніторинг і криптовалюти в Україні: як боротися з відмиванням коштів
Новий етап регулювання віртуальних активів в Україні: що змінюється для бізнесу та інвесторів
