4 липня Кабмін затвердив порядок добровільного страхування відповідальності керівників і членів наглядових рад держпідприємств за заподіяну підприємству шкоду при виконанні ними своїх обов'язків. Укласти такі договори можна буде лише в тих структурах, які не внесені до переліку об'єктів приватизації або щодо яких не розпочато процедуру банкрутства. Страховик визначатиметься на тендері.
В даному випадку під страховим ризиком маються на увазі дії або бездіяльність зазначених осіб при виконанні ними своїх повноважень, в результаті яких підприємству можуть бути нанесені збитки. Перелік таких ризиків може бути в подальшому розширено, а на даний момент це:
- інвестиційна діяльність, яка призвела до збитків підприємства;
- висловлювання і заяви керівників підприємства, які негативно вплинули на ділову репутацію підприємства;
- розголошення службової, конфіденційної інформації та комерційної таємниці;
- укладання угод, в тому числі таких, в яких у керівників або членів наглядових рад є особистий інтерес;
- нанесення шкоди підприємству при його реорганізації або ліквідації;
- оприлюднення недостовірної фінансової звітності підприємства.
Важливо врахувати, що страховому відшкодуванню також підлягають збитки підприємства, завдані діяльністю чи бездіяльністю осіб, які на момент настання страхового випадку вже не займали посади в його керівництві. Настання страхового випадку та розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначаються на підставі судового рішення або іншими передбаченими умовами договору способами. При цьому страховим випадком не можуть бути:
- події, ризик настання яких застрахований іншим договором;
- навмисні дії керівництва або членів наглядових рад підприємства, спрямовані на настання страхового випадку;
- нараховані підприємству штрафи і пеня.
