Лілія Гриневич, Міністр освіти і науки, 26 жовтня під час виступу на Міжнародному економічному форумі у Львові заявила, що для неї еталонним зразком професійної освіти є існуюча в Німеччині. За її словами, у роботодавців там немає матеріальних стимулів брати участь у навчанні, тільки соціальна відповідальність. Але в Україні без стимулів не обійтися, тому МОН розробило проекти документів, які було необхідно прийняти, щоб витрати компаній і підприємств на навчання зараховувалися як валові. Проте Мінфін відхилив ці документи з обґрунтуванням, що це можна робити у межах чинного законодавства. Зараз розробляється рекомендації для роботодавців, як цей механізм можна використовувати.
Міністр також повідомила, що Уряд передав окремі функції управління державними професійно-технічними навчальними закладами, підпорядкованими МОН, обласним держадміністраціям і КМДА. Зокрема, йдеться про такі повноваження:
- розробка та реалізація регіональних програм підготовки кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів;
- проведення моніторингових досліджень потреб регіонального ринку праці, формування та розміщення регіонального замовлення на підготовку кваліфікованих робітників і молодших фахівців;
- надання МОН пропозицій з переліку професій загальнодержавного значення, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів державного бюджету;
- складання середньострокового прогнозу потреби в кваліфікованих робітниках і молодших спеціалістах на регіональному ринку праці.
Оскільки місцеві адміністрації набагато ближче до роботодавців, ніж Міністерство, то у них з'являється більше шансів вплинути на ефективність витрачання бюджетних коштів, що направляються на професійну освіту.
