Виступаючи 22 вересня в парламенті, Прем'єр-міністр Володимир Гройсман сказав: «Ми це створюватимемо», йшлося про Експортно-кредитне агентство (ЕКА). У проекті Держбюджету-2018 для Мінекономрозвитку передбачено відповідні видатки за двома бюджетними програмами:
- 200 млн грн - «Формування статутного капіталу ПАТ «Експортно-кредитне агентство»;
- 50 млн грн - «Фінансування заходів щодо створення та функціонування інституту з підтримки та просування експорту».
Наприкінці грудня минулого року було прийнято Закон «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту». Згідно з ним до серпня 2017 року Кабмін мав створити ЕКА, яке страхуватиме, перестраховуватиме і надаватиме гарантії за договорами, а також виступатиме агентом уряду України щодо здешевлення вартості експортних кредитів для українських підприємств.
Початковий статутний капітал агентства мають скласти бюджетні кошти. Проте бюджет не є єдиним джерелом фінансування ЕКА. Джерелами також можуть бути власні кошти, інвестиції, залучені у іноземних або вітчизняних інвесторів на поворотній або безповоротній основі, кошти міжнародних фінансових організацій. ЕКА повинно бути створено у формі ПАТ, засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів, якому належить не менше 50 % статутного капіталу плюс одна акція.
Ідея вітчизняного ЕКА аж ніяк не унікальна - структури, що здійснюють підтримку експорту в самій країні-експортерові, існують у багатьох країнах. Вони носять різні назви, мають різні форми власності, але модель, запропонована в Україні, є однією з поширених.
МВФ спочатку був противником створення ЕКА в Україні у наш час, оскільки побоювався нового зростання держвитрат. Критикувала ідею ЕКА і Голова НБУ Валерія Гонтарева, оскільки вважала, що для підтримки експортерів достатньо державного «Укрексімбанку». Але судячи з усього, виконавча влада подолала подібні заперечення.
