Своє роз'яснення оприлюднив Київський апеляційний адміністративний суд.
Відповідно до роз'яснення, у практичній діяльності трапляються непоодинокі випадки неправильного застосування спеціального пільгового режиму оподаткування як платниками податків, так і податковими органами, що надалі спричиняє судові спори.
Найпоширенішими причинами виникнення спірних правовідносин стає неправильне тлумачення норм податкового законодавства у частині визначення сукупності правових підстав для застосування відповідного режиму оподаткування.
Так, для звільнення платника від відповідальності за невиконання ним зобов'язань зі сплати ЄСВ, за користування земельною ділянкою, порушення строків розрахунків в іноземній валюті потрібна одночасна наявність таких умов:
- підприємство перебуває в зоні проведення АТО;
- податкові зобов'язання виникли у період проведення АТО;
- платник має сертифікат Торгово-промислової палати України (далі - ТППУ), що підтверджує форс-мажорні обставини.
Крім того, підставою виникнення спорів між платниками та податковими органами з приводу списання податкового боргу як безнадійного у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, окупацією Криму переважно стає неправильне визначення періоду виникнення боргу.
Отже, при їх вирішенні належить перевірити, чи виникла заборгованість із дати настання форс-мажорних обставин, вказаної в сертифікаті ТППУ. Якщо вона виникла раніше, то для її списання як безнадійного боргу немає правових підстав.
Таким чином, підбиваючи підсумки, КААС зазначив, що особливістю розгляду справ щодо оподаткування діяльності підприємств у зоні АТО та на окупованій території є необхідність перевірити, чи наявна одночасно вся сукупність підстав, потрібних для застосування до платника відповідного податкового режиму (пільги).
