ПРАВОВА ПОДІЯ:
Як повідомив голова Комітету законотворчих ініціатив з питань адвокатської діяльності НААУ Ярослав Зейкан, у Верховній Раді зареєстровано «Про внесення змін до статті 276 Кримінального процесуального кодексу України (щодо повідомлення про підозру)» - одна з перших ініціатив Комітету.
ВПЛИВ НА БІЗНЕС:
Пропонується встановити строк здійснення повідомлення про підозру не більше 6 місяців з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Якщо в цей строк письмове повідомлення про підозру не вручене, прокурор, слідчий суддя зобов'язані закрити провадження у справі на підставах, передбачених ст. 283, 284 КПК.
Також пропонується встановити, що у виняткових випадках строк вручення письмового повідомлення про підозру може бути продовжений слідчим суддею до 12 місяців.
У пояснювальній записці до законопроекту автори посилаються на практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність дотримання розумних строків під час кримінального провадження.
ПРОТЕ:
Водночас практика застосування КПК свідчить, що органи попереднього розслідування, скориставшись недоліками законодавчого врегулювання, ігнорують розумні строки при вирішенні питання про вручення підозри. В результаті права сотень тисяч громадян України, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, обмежені на невизначений період. Адже з моменту внесення таких відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо конкретних громадян або за фактом можуть: застосовуватися негласні методи слідства, проводитися слідчі дії (зокрема обшуки), контролюватися письмове листування, а також обмежуватися інші права людини.
Увесь цей період повідомлення про підозру людина не має процесуального статусу і не може захищатися. Таким чином обмежується право людини на захист.
Як правило, такі справи реєструються на підставі рапортів (які є внутрішніми документами) про безпосереднє виявлення правопорушення. Ці рапорти не містять достатніх фактичних даних, які б вказували на злочин. Всупереч вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, людина в цьому випадку не може скористатися п. d статті 6 Конвенції, тобто допитувати свідків або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику та допиту свідків на її користь на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.