ПРАВОВА ПОДІЯ:
Мінсоцполітики у своєму листі від 28.08.2014 № 395/13/116-14 роз'яснило питання скорочення тривалості праці напередодні святкових і неробочих днів на 1 годину.
ВПЛИВ НА БІЗНЕС:
У листі нагадується, що відповідно до ст. 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у ст. 51 КЗпП, скорочується на 1 годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні.
У цій статті йдеться про скорочення тривалості не робочого часу, а роботи. Тобто зазначена норма не передбачає скорочення робочого часу, а лише вимагає його перерозподілу так, щоб напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи скорочувалася за умови, що норма тривалості робочого часу, передбачена законодавством (40 годин на тиждень), не скорочується і, відповідно, оплата праці зберігається у розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.
Згідно зі ст. 56 КЗпП неповний робочий час (неповний робочий день або неповний робочий тиждень) встановлюється за угодою між працівником і роботодавцем і оплата в цих випадках здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Враховуючи вищезазначене, норма ст. 53 КЗпП поширюється на працівників, що працюють за п'ятиденним або шестиденним робочим тижнем зі встановленою законодавством нормою робочого часу. Для працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, ця норма не застосовується, тривалість їх роботи напередодні святкових і неробочих днів не скорочується на 1 годину.
ПРОТЕ:
Не варто розцінювати твердження Мінсоцполітики про те, що норма тривалості робочого часу, передбачена законодавством (40 годин на тиждень), не скорочується, як дозвіл переносити скорочувану годину на інший день.