Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Воєнний стан та форс-мажор: знайти відмінності

29 листопада 2018, 08:08
1652
1
Реклама

Планомірне блокування російськими військовими керченської протоки, що суттєво обмежило її проходження торговими судами з українських азовських портів, введення в прикордонних та приморських областях воєнного стану викликали небезпідставні побоювання щодо зменшення зовнішніх інвестицій, падіння експорту, зриву міжнародних контрактів. Найбільше це може стосуватись українських агроекспортерів, які вже розробляють заходи щодо попередження можливих негативних наслідків, зокрема, при настанні за укладеними контрактами обставин форс-мажору.

Слід одразу зазначити, що поняття «форс-мажор» не закріплене у законодавстві України. Натомість ст. 617 Цивільного кодексу передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

З іншого боку, настання таких обставин саме по собі не є виправданням невиконання контракту. У разі порушення контракту стороні необхідно довести, що вона не мала змоги виконати зобов'язання через обставини, що від неї не залежать. Вичерпний перелік таких обставин передбачений частиною другою ст. 141 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні». Видача відповідних сертифікатів передбачена Регламентом про порядок засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин.

Окремо форс-мажорні обставини можуть бути передбачені у договорі, проте у випадку їх судового оспорювання у першу чергу братимуться до уваги норми Закону як нормативно-правового акту вищої сили.

Що стосується зернотрейдерів, то не варто забувати, що через азовські порти експортується лише близько 5% від усього зерна, тим більше на сьогодні спостерігається поступове зниження помісячних обсягів експорту. Крім того, переважна більшість експортних контрактів укладаються за правилами Асоціації торгівлі зерном і кормом (GAFTA), і в контрактах передбачається, що у випадку офіційного закриття порту відправки вантажу, за контрактами FOB покупець має право очікувати поставок ще два тижні, а продавець має право на це відтермінування. Якщо ж після закінчення цих двох тижнів форс-мажор все ще діє, то контракт автоматично анулюється без будь-яких претензій з обох сторін. При цьому продавець повинен вчасно проінформувати про виникнення таких обставин та надати підтверджуючі документи.

За умовами CIF передбачаються лише пункти вивантаження товару, якщо інше не обумовлено контрактом.

Та ще, заступник міністра агрополітики та продовольства Максим Мартинюк висловив упевнененість, що зернотрейдери не зловживатимуть застосовуванням форс-мажору.

Віктор Михальчук, ЛІГА:ЗАКОН

Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Схожі новини