Перший віце-прем'єр-міністр Степан Кубів доручив врегулювати питання доступу оцінювачів та нотаріусів до єдиної бази звітів про оцінку нерухомості. Для цього буде створена робоча група під головуванням міністра Кабінету міністрів.
Причиною цього називаються численні звернення до секретаріату Кабміну та Мінекономрозвитку щодо надмірності та необґрунтованості вартості послуг авторизованих електронних майданчиків.
Як ми писали раніше, за останній час ціна кожної операції з реєстрації та перевірки оціночних звітів через авторизовані електронні майданчики зросла з 390 до 510 грн. Ця сума сплачується і оцінювачем (навіть при відмові у реєстрації), і нотаріусом. Антимонопольний комітет здійснює перевірку впровадження Фондом держмайна єдиної бази, яку обіцяв закінчити ще до кінця жовтня.
Відзначається, що до внесення відповідних змін у Податковий кодекс процедура реєстрації звітів в єдиній базі була безкоштовною.
В рамках анонсованої робочої групи Мінекономрозвитку представить власні напрацювання, серед яких, зокрема, пропозиція зобов'язати Фонд держмайна обмежити розмір комісії авторизованих електронних майданчиків за послуги внесення чи перевірки інформації в єдину базу на рівні 0,01 прожиткового мінімуму (18,53 грн з 01.01.2019). Ці кошти також мають бути порівну розподілені між державним бюджетом та авторизованим електронним майданчиком.
Зазначимо, що за інформацією Фонду держмайна, після початку роботи єдиної бази у липні 2018 року і станом на 28.11.2018 до державного бюджету від операцій з нерухомістю надійшло у вигляді сплати прямих податків 765 716 906 грн.
Ярослав Васюк: експерт з майнової оцінки з 1999 року, член Українського товариства оцінювачів: «Маючи і нову, і стару базу реєстрації оцінки для цілей оподаткування, Фонд держмайна завжди мав можливість для проведення моніторингу в спосіб, що відповідає Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та національним стандартам оцінки. Сьогоднішня ситуація нагадує події кількарічної давності при спробі запровадження так званого третього напрямку оцінки, який зводився до чергової схеми творців «тендерної палати». Завдяки наполегливій боротьбі оціночної спільноти та неупередженості тодішнього уряду така «реформа» була скасована. Викликає здивування, що після Майдану творці схем, вставляючи під час голосування важливих законопроектів, свої «незначні, на п'ять копійок», ніби й обґрунтовані державницькими інтересами поправки, запустили чергову схему. Дивує і позиція деяких вищих посадовців, що підіграють їм».
P.S. Новина про ініціативу Степана Кубіва з'явилася на сайті Мінекономрозвитку 28 листопада. Сьогодні, 29 листопада вона пропала як із сайту міністерства, так і з урядового порталу і станом на 15:00 туди не повернулась.
