Суть справи: позивач просив визнати договір фінансового лізингу автомобіля недійсним. Позов мотивовано тим, що він містить несправедливі та незаконні умови.
Місцевий суд задовольнив позов. Рішення мотивоване зокрема, тим, що спірний договір, всупереч п.6 ч.3 с. 18 Закону «Про захист прав споживачів», передбачав можливість його одностороннього розірвання відповідачем, але без надання такого права позивачу.
В апеляції це рішення було скасоване.
Однак колегія суддів Цивільного суду ВС прийшла до висновку про нікчемність укладеного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду).
ВС зазначив, що згідно з ст. 799 ЦК, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недодержання цих вимог такий договір є нікчемним.
Верховний суд вказав, що при цьому сторони зобов'язані повернути один одному передані платежі і об'єкт лізингу для відновлення майнового стану, що існував до укладення договору.
Відповідну постанову у справі №288/383/15-ц ВС прийняв 3.10.2018. З її повним текстом можна ознайомитися в системі VERDICTUM.
