У своєму Звіті про фінансову стабільність Нацбанк оцінив ситуацію у сфері будівництва житла як такі, що зменшуються. Очікується стабілізація цін на житло у середньостроковій перспективі. На ринку комерційної нерухомості відмічені підвищена інвестиційна активність, зосереджена на купівлі заставних об'єктів у банків, та поступове зростання обсягів будівництва.
Приріст нової пропозиції зменшився. Порівняно із 2017 роком, за дев'ять місяців обсяг прийнятого в експлуатацію житла зменшився на 36%. Таке падіння пов'язане з високою базою порівняння, адже в минулому році було пікове зростання, зумовлене низкою адміністративних і регуляторних рішень. Через невизначеність регуляторного середовища за січень-вересень 2018 року кількість виданих дозволів на будівництво багатоквартирних будинків зменшилася на 85%. Тож житлове будівництво може вповільнюватися й надалі.
З 1 вересня почали діяти нові будівельні норми (ДБН), які, зокрема, обмежують щільність та поверховість забудови. Якщо забудовники почнуть їх дотримуватися, то рентабельність будівництва знизиться. Але поки цього не сталося: за даними Офісу ефективного регулювання, місцева влада все ще видає забудовникам містобудівні умови та обмеження без урахування нових норм.
Ціни на житло залишаються практично стабільними. У вересні ціни на столичне житло на первинному ринку зросли на 6.9% у гривні та на 0.8% в еквіваленті євро. На вторинному ринку вартість зросла на 4.5% у гривні, але знизилася на 1.3% в євро. Значна пропозиція доступнішого житла на первинному ринку продовжує тиснути на ціни в на вторинному.
Середня вартість оренди житла у столиці за рік майже не змінилася. Забудовники стверджують, що придбання житла для здавання в оренду не втрачає популярності.
Станом на 1 жовтня Мінрегіон встановив оціночну середню собівартість квадратного метра житла на рівні 11 849 грн (+10,2%). В майбутньому підвищення собівартості будівництва житла та вимог до його якості, запровадження нових ДБН тиснутиме на рентабельність забудовників.
Попит на житло несуттєво зростає. Серед громадян із високими доходами зберігається стійкий інвестиційний попит (на нього припадає до 40% продажів у преміум-сегменті) в умовах, коли знижується дохідність валютних депозитів. А серед громадян з нижчими доходами зростає кількість претендентів на іпотечні кредити та розстрочку. Обсяги іпотечного кредитування збільшуються, хоча вони поки замалі, щоб суттєво впливати на попит.
Пропозиція комерційної нерухомості дещо зросла. Обсяги будівництва нової комерційної нерухомості в столиці досі незначні порівняно з наявними площами. Однак у сегменті торговельної нерухомості девелопери активніші, ніж в інших. За дев'ять місяців у цьому сегменті здано в експлуатацію вшестеро більше нових площ, ніж за весь 2017 рік, орендні ставки і далі зростають (на 31,9% у доларовому еквіваленті).
У сегменті офісної нерухомості обсяги введення в експлуатацію скоротилися майже увосьмеро. Проте рівень вакантності в цьому сегменті також зменшується, а орендні ставки поступово зростають. Фінансування будівництва нових об'єктів комерційної нерухомості відбувається переважно за кошти інвесторів. Банки зосереджені на реструктуризації давніх проблемних кредитів та продажі заставного майна.
