Суть справи: підприємство оскаржило постанову Держпраці про накладення штрафу в розмірі 5 млн. грн за неоформлення трудових відносин із 50 працівниками . Позивач вказав, що вони працювали на основі цивільно-правових договорів на виконання обов'язків охоронця, прибиральника, маляра, кухара, офіціанта, електромонтера.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд вказав, що відносини із цими працівниками є трудовими, оскільки предметом укладених договорів є процес праці, а не її кінцевий результат.
Також в договорах визначається не обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється зобов'язання виконувати роботи, тобто така праця не є юридично самостійною, а здійснюється у межах господарської діяльності позивача з систематичним виконанням трудових функцій. Це підтверджується отриманням оплати за виконану роботу щомісячно. Також суд зазначає, що у досліджених ним договорах не зазначається, який саме результат роботи повинен передати виконавець, не визначено переліку завдань, обсягу роботи, її види тощо.
Крім того, суд вказав, що працівник за цивільно-правовим договором, на відміну від того, який працює за трудовим договором, не підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку, а самостійно організовує свою роботу та виконує її на власний ризик.
За трудовим договором працівник виконує не індивідуальновизначену роботу, а таку, яка відповідає професіям, спеціальностям, посадам і необхідна для виконання певної трудової функції на підприємстві. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
Відповідне рішення у справі №2340/3415/18 Черкаський окружний адміністративний суд прийняв 5.12.2018. З його повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM.
В VERDICTUM ви також можете ознайомитися з правовими позиціями ВС і судовими рішеннями, подібними до запитуваного. Нагадуємо, що отримати тестовий доступ до системи можна за посиланням.
***
Раніше ми писали, що продавця не можна найняти за цивільно-правовим договором.
