Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Роботодавець не може звільнити працівника у зв’язку із вступом на військову службу в особливий період

23 вересня 2019, 16:15
15083
0
Реклама

Суть справи: позивач оскаржив своє звільнення з роботи на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП у зв'язку із вступом на військову службу.

Позивач вважав звільнення незаконним, оскільки гарантії збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві, встановлені ч. 3 ст. 119 КЗпП, поширюються на нього, як на особу, яка на виконання свого військового обов'язку була прийнята на військову службу за контрактом під час дії в Україні особливого періоду.

Роботодавець заперечував, вказавши, що на момент укладення позивачем строкового контракту на проходження військової служби в Збройних силах в Україні відсутня мобілізація (крім цільової), а відповідно, і особливий період, тому на позивача не поширюються вказані гарантії.

Вам також буде цікаво: роботодавець не може звільнити викривача корупційного правопорушення

Місцевий та апеляційний суди задовольнили позов.

З ними погодилась і колегія суддів Цивільного суду ВС.

З підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП, трудовий договір може бути припинений у разі призову або вступу працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігається місце роботи, посада відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 119 цього Кодексу.

Відповідно до зазначених приписів за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у ФОП, у яких вони працювали на час призову.

Верховний Суд вказав, що для вирішення питання про наявність права на гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків правове значення мають:

- види військової служби, її підстави;

- терміни початку та завершення мобілізації, демобілізації;

- час дії особливого періоду.

Перший Указ Президента України від 17.03.2014 № 303 «Про часткову мобілізацію» затверджено Законом від 17.03.2014 й з того часу в Україні діє особливий період.

Відповідне рішення уповноваженою особою про його скасування, як і рішення про демобілізацію військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду, не приймалося.

Колегія суддів зазначила, що оскільки позивач уклав контракт під час дії особливого періоду, то у відповідача не було законних підстав для звільнення позивача на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП.

Відповідну постанову по справі № 537/430/18 ВС прийняв 12.09.2019. Для ознайомлення з повним текстом постанови скористайтесь тестовим доступом до системи аналізу судових рішень VERDICTUM.

В розділі «Ситуації для бізнесу» інформаційно-правових системах ЛІГА:ЗАКОН можна прочитати:

- Військовий обов'язок

- Демобілізовані прогульники

- Що таке режим «воєнний стан» для бізнесу України

Тестовий доступ до ІПС можна отримати тут.

Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Схожі новини