Європейська Бізнес Асоціація, громадська спілка «Спілка українських підприємців», IT Ukraine, ФРУ, УКАБ, Бізнес 100, СЕО club підтримують докладені зусилля Президента, Уряду України та органів місцевого самоврядування щодо запровадження карантинних заходів з метою протидії поширення захворювання, яким ВООЗ визнано гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2.
Наразі замість створення переліку критичної інфраструктури, якій буде дозволено працювати, Уряд розглядає створення переліку індустрій, яким буде заборонено працювати, і робота яких потенційно сприяє розповсюдженню COVID-19 (діяльність яких пов'язана з проведенням масових заходів, спортивних клубів, підприємств громадського харчування (крім роботи на винос або з доставкою, тощо).
Дуже важливо при мінімізації ризиків розповсюдження забезпечити функціонування каналів збуту для бізнесу, адже якщо зупинити більшість компаній, мільйони українців втратять роботу, а бюджет - велику частину доходів. Соціальні наслідки будуть дуже негативними, велика кількість людей, не маючи накопичень та втративши засоби до існування, від відчаю може вийти на вулицю з протестами, а фінансових і організаційних ресурсів для боротьби з вірусом у держави стане набагато менше. Відповідно, наслідки від пандемії стануть справді критичними.
При порівняльному аналізі заходів протидії розповсюдження COVID-19 в Україні та інших країнах, де вірус набув значно ширшого поширення, стає помітним, що станом на 22 березня 2020 року Україна вже застосувала комплекс більш жорстких заходів у порівнянні з рештою країн (заборона міжнародного та міжміського сполучення, значне обмеження руху міського транспорту, закриття публічних закладів в т.ч. громадського харчування, концертних площадок, та торговельних мереж). Країни, де кількість захворілих на мільйон осіб перевищує показники України у сотні раз (Німеччина - 286 хворих/млн осіб, Нідерланди - 246 хворих/млн осіб, Швеція - 191 хворих/млн осіб, тощо) використовують лише частину заходів, запроваджених в Україні. Водночас, в Україні планується нове вагоме розширення комплексу заходів до вже існуючого переліку, яке співставне лише із впровадженими у найбільш постраждалих регіонах Італії та Китаю. Це, в свою чергу, призведе до втрати мільйонів робочих місць та значних втрат бюджетів різних рівнів.
Інші держави запускають багатомільярдні програми підтримки економіки через втрати, пов'язані із заходами боротьби із розповсюдженням COVID-19. Наприклад, у сусідній Польщі на заходи стимулювання економіки передбачається витратити 212 мільярдів злотих (1,37 трильйони гривень). Україна не має достатніх фінансових резервів і тому, якщо буде впроваджено додатковий комплекс карантинних обмежень і зупинено велику кількість підприємств без відповідної програми підтримки економіки, це призведе до глибокої економічної кризи та важких соціальних наслідків, які складно передбачити.
Провідні експерти говорять, що у випадку продовження карантину на декілька місяців, ВВП України у 2020-му році впаде на 9%, а курс гривні може сягнути 35 грн/дол. Так, для розуміння, якщо залишаться працювати лише стратегічні підприємства, наслідки можуть стати ще критичнішими. Безумовно, для їх детальної оцінки потрібно більше часу, але орієнтиром фактичних втрат може слугувати оцінка падіння ВВП Китаю у першому кварталі 2020 року на 40% у порівнянні з попереднім кварталом, яку наводить американський інвестиійний банк JPMorgan Chase & Co.
Компанії, члени ЕВА, Спілки та інші, добре відчувають соціальну відповідальність та вживають усіх можливих заходів для запобігання зараженню своїх співробітників шляхом:
- запровадження надомної роботи (для працівників, які можуть працювати віддалено);
- забезпечення засобами особистого захисту;
- роз'яснення небезпеки пандемії.
Саме тому бізнес-спільнота вважає, що в теперішніх умовах необхідно сфокусуватись на наступному:
1) не допустити значної втрати робочих місць;
2) якнайшвидше виконати державою зобов'язання перед МВФ та для отримання фінансування прийняти два закони, зокрема закон про неможливість повернення банків екс-власникам;
3) негайно зменшити витрати бюджету (зупинити фінансування державних програм, тощо) та направити вивільнені кошти на боротьбу з пандемією;
4) забезпечити швидку та ефективну верифікацію отримувачів пенсійних та соціальних виплат і пільг, що дозволить виявити неіснуючих отримувачів та відповідно зменшить витрати держбюджету;
5) централізувати використання коштів в місцевих та державному бюджеті для контролю використання їх лише з метою боротьби з пандемією;
6) держава має забезпечити зі сторони держави неоподаткований мінімальний дохід працівникам, які постраждали від запровадження карантинних заходів;
7) зупинити нарахування будь-яких фінансових санкцій всім суб'єктам господарювання, які мають кредити в банківських та фінансових установах.
Враховуючи вищевикладене, бізнес-спільнота звертається до Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з вимогою:
негайно долучити бізнес-спільноту до розробки покрокових дій зменшення негативних наслідків пандемії на економіку як на державному рівні, так і в регіонах;
приймати та впроваджувати рішення лише після обговорення та погодження з бізнесом-спільнотою.
Бізнес-спільнота добре розуміє складність завдань, що повстали нині перед Україною, та готові до співпраці з владою. Ми також несемо відповідальність за добробут мільйонів наших працівників та закликаємо зробити усе для попередження зупинки підприємств, що призведе до ще більш складних наслідків та залишення значної частини населення країни без засобів існування.
В період нестабільного економічного стану країни бізнес не має права на зупинку. Використовуйте даний час як шанс вийти на новий рівень, оцінюйте фінансові ризики компанії, вчасно реагуйте на зміни в справах бізнес-партнерів, майте під рукою повну правову картину дня для побудови алгоритмів дій в різних ситуаціях. Інформаційно-аналітичні продукти ЛІГА:ЗАКОН забезпечують цей захист українським компаніям в пакеті АНТИКРИЗОВИЙ.
