9 грудня 2020 року у Верховній Раді зареєстровано Закон № 4475 щодо часткового списання боргів за споживчими кредитами у валюті.
З текстами законопроектів зручно ознайомитися в ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Замовити повнофункціональний тестовий доступ можна тут.
Законотворці зазначають, що кредитодавці, надавши кредити в іноземній валюті громадянам, які взагалі не мають доходів в іноземній валюті, тим самим спровокували кризу неплатежів за такими кредитами. До того ж, мали місце форс-мажорні обставини, економічна криза, коли за наслідками пандемії люди втратили свої звичні доходи. Тому після реструктуризації та переведення усіх грошових зобов'язань у гривні необхідно надати розумний та достатньо тривалий час позичальникам для того, щоб вони встигли поновити свою платоспроможність. Необхідно виходити з того, що позбавлення житла позичальника може створити реальну загрозу життю та здоров'ю позичальника, а тому не може йти мова про можливість одразу ж після реструктуризації швидко звернути стягнення на житло в разі виникнення прострочених платежів за кредитом.
Законопроектом передбачено внести зміни до Закону «Про споживче кредитування» з тим, щоб:
- поширити норми законопроекту на усі споживчі кредити, надані у іноземній валюті, за якими грошові зобов'язання, виражені в іноземній валюті, повністю не погашено;
- провести обов'язкову реструктуризацію на підставі закону (а не на підставі договору про реструктуризацію), умови реструктуризації визначити законом (а не договором);
- за наслідками реструктуризації перерахувати усі грошові зобов'язання у гривні (без прив'язки до іноземної валюти) за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день реструктуризації;
- списати неустойку (штрафи, пеню), а сплачену до проведення реструктуризації неустойку зарахувати на погашення «тіла» кредиту та процентів за користування кредитом;
- процентну ставку за користування кредитом, що застосовувалась до реструктуризації, переглянути на таку: половина розміру українського індексу ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб у відповідній іноземній валюті, а для періодів, коли такого індексу ще не існувало (у 2011 році вперше було розраховано значення українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб) - половина облікової ставки Національного банку України; суми процентів, що були сплачені до моменту реструктуризації понад такі розміри, в ході реструктуризації зарахувати на погашення «тіла» кредиту та не сплачених процентів за користування кредитом;
Звертайтися лише до тих фінустанов та банків, які мають надійну репутацію. Перевірити небанківську фінустанову або банк ви можете за допомогою сервісу CONTR AGENT. Сервіс дає змогу дізнатися актуальну та достовірну інформацію з державних реєстрів та відкритих джерел
- після реструктуризації встановити ставку за користування кредитом у розмірі українського індексу ставок за 12-тимісячними депозитами фізичних осіб у гривні (застосовується останнє значення індексу, встановлене на момент початку календарного дня, у який проводиться реструктуризація), збільшеного на один процент; надалі здійснювати щорічний перегляд ставки в залежності від зміни цього індексу;
- після реструктуризації кредит повинно бути повернуто протягом 10 років зі сплатою «тіла» кредиту рівними частками щомісячно (а якщо договором, відповідно до якого надано кредит, встановлено пізніший строк повного погашення кредиту - протягом такого строку);
- передбачити право позичальника погасити кредит (повністю або частково) достроково;
- за прострочення платежів, допущені починаючи із 90-го після проведення реструктуризації дню, встановити пеню у розмірі половини облікової ставки Національного банку України;
- якщо договором було передбачено обов'язок позичальника оплачувати здійснення страхування, то після реструктуризації залишити такий обов'язок;
- якщо кредит було продано (здійснено відступлення право вимоги) до реструктуризації за суму меншу, ніж загальний борг за кредитом, то борг за кредитом зменшити на відповідну суму;
- після реструктуризації протягом трьох років встановити такі заборони: заборону примусово звертати стягнення (відчуження без згоди власника) на житлове нерухоме майно боржника для забезпечення виконання простроченого зобов'язання; заборону кредитодавцю оформлювати іпотечне житло у свою власністю, продавати іпотечне житло третім особам на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі.
Найкращий подарунок для бізнесу - зручні рішення для підвищення ефективності роботи. ЛІГА:ЗАКОН продовжує снігопад знижок до 60 % на інформаційно-аналітичні продукти та комплексні рішення для спеціалістів будь-якого профілю. Обирайте рішення від ЛІГА:ЗАКОН та миттєво подавайте звітність до держорганів, контролюйте борги й податки: усі форми звітності; нагадування, авторозрахунки й підказки; моніторинг контрагентів та бізнес-партнерів. До завершення акції залишились лічені дні, встигніть обрати свою пропозицію.
