Банки не повинні використовувати формальний підхід під час роботи з національними політично значущими особами (Politically Exposed Persons, PEP) та відносити усіх без виключення таких PEPs до категорії клієнтів з високим рівнем ризику ділових відносин. Таку рекомендацію Національний банк надав банкам у листі у відповідь на звернення громадян, які є національними публічними діячами (одна з категорій PEPs).
Про це повідомляють у Нацбанку.
Національний банк наголошує, що формальний підхід під час встановлення та підтримання ділових відносин із національними PEP не відповідає міжнародним стандартам та рекомендаціям у сфері фінансового моніторингу.
Як зазначається в листі, невиправдане обмеження банком доступу політично значущих осіб до фінансових послуг може свідчити про неналежне виконання вимог закону про фінмоніторинг. Адже в новому законі про фінансовий моніторинг виключено норму про обов'язкове встановлення високого ризику ділових відносин стосовно національних PEP.
Під час розроблення внутрішніх процедур із фінмоніторингу банки повинні використовувати ризик-орієнтований підхід. Так, наприклад, для встановлення джерел статків національних PEP банку буде достатньо отримати інформацію від клієнта, проаналізувати інформацію, яка вже є в банку, та отримати інформацію з публічних джерел із надійною репутацією, якщо:
- національний PEP обслуговувався в банку до набуття чинності законом про фінмоніторинг;
- з моменту припинення виконання ним визначених публічних функцій пройшло не менше 12 місяців,
- операції за рахунком є зрозумілими для банку. Наприклад, проводяться в межах отриманої заробітної плати, соціальних виплат;
- PEP не проводить підозрілих фінансових операцій.
Звертайтися лише до тих фінустанов та банків, які мають надійну репутацію. Перевірити небанківську фінустанову або банк ви можете за допомогою сервісу CONTR AGENT. Сервіс дає змогу дізнатися актуальну та достовірну інформацію з державних реєстрів та відкритих джерел
Які можливі критерії для встановлення банком високого ризику ділових відносин із PEP?
Це можуть бути:
- використання корпоративних механізмів (юридичних осіб та інших утворень) або ланцюга посередників для приховування бенефіціарної власності;
- використання членів сім'ї або пов'язаних осіб як законних власників активів PEP;
- наявність доступу до державних активів, коштів та фінансових операцій із ними;
- наявність контролю за дозвільними органами, які видають ліцензії та права концесії;
- здійснення вирішального впливу на діяльність фінансової установи;
- діяльність, пов'язана з державними закупівлями;
- отримання готівкових коштів у великих обсягах тощо.
Як зазначається в листі, Національний банк проводитиме поглиблений аналіз регулярної інформації, яку банки надають про PEPs. Зокрема, банки мають до 14 квітня 2021 року надати Національному банку інформацію за 1 квартал 2021 року про кількість PEPs, членів їхніх сімей, пов'язаних з ними осіб, а також про осіб, кінцевими бенефіціарами яких є політично значущі особи, члени їх сімей та пов'язані особи. Така інформація має відображатися з урахуванням попередньо здійсненої банками оцінки ризику проведення такими клієнтами фінансових операцій у банку. Формальне присвоєння рівня ризику може свідчити про неналежну організацію внутрішньобанківської системи фінмоніторингу банку та відповідно оцінюватиметься Національним банком під час здійснення нагляду.
