Невиконання судового акта - це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт.
Відповідне положення міститься у постанові ККС ВС від 13 липня 2021 року у справі № 664/2551/18.
Як швидко знаходити судові справи? У LIGA360 є більше 20 фільтрів для пошуку. Інстанції, регіони, імена суддів, форми судочинства - укажіть параметри що цікавлять саме вас. Замовляйте тест-драйв прямо зараз.
Зміст касаційної скарги (скорочено)
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність. Свої вимоги мотивує тим, що в діях його підзахисного відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 382 КК, а його винуватість в цій частині не доведено поза розумним сумнівом, оскільки до повноважень підзахисного, як голови сільської ради, не належало особисте виконання постанови Цюрупинського районного суду від 14 листопада 2017 року, а вказане рішення стосувалося конкретного зобов'язального суб'єкта - Козачелагерської сільської ради. Крім того, зазначає, що до відома його підзахисного не було доведено про обов'язок особистого виконання рішення суду, а виконавчі документи про штрафні стягнення були спрямовані на сільську раду. Вважає, що вирок та ухвала не відповідають вимогам ст. 370 КПК, оскільки не містять належного обґрунтування прийнятих рішень.
Позиція ВС
ВС зазначає, як передбачено ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, встановлених цим Кодексом, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК, полягає в одному з таких альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: невиконання (ухилення від виконання) вироку, ухвали, постанови, рішення суду або перешкоджання їх виконанню. За цією нормою матеріального права склад злочину є формальним, адже його об'єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь - дії (перешкоджання) чи бездіяльність (невиконання). І саме з цього моменту злочин визнається закінченим.
Невиконання судового акта - це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб'єкт був зобов'язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості у вчиненні службовою особою умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили, за обставин, детально викладених у вироку, колегія суддів касаційного суду вважає правильними й такими, що підтверджуються сукупністю зібраних доказів, перевірених у судовому засіданні в установленому кримінальним процесуальним законом порядку та належно оцінених у судовому рішенні судом першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився апеляційний суд, у їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Доводи захисника в касаційній скарзі про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність при юридичній оцінці дій особи за ч. 2 ст. 382 КК колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такі доводи спростовуються перевіреними у кримінальному провадженні доказами.
Із повним текстом постанови зручно ознайомитись в системі VERDICTUM. Протестувати систему можна за посиланням. Також ви можете скористатись сервісом "Референт" у системі VERDICTUM, в якому можна контролювати появу нових судових рішень в історії справи.
