Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Бізнес просить переглянути державне регулювання цін на продукти

Реклама

Нещодавно Кабмін прийняв рішення щодо того, що на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки встановлюється в розмірі не більше 10% від оптово-відпускної ціни на хліб житньо-пшеничний, батон, крупу гречану, цукор-пісок, борошно пшеничне вищого гатунку, макаронні вироби вітчизняного виробництва, молоко пастеризоване жирністю 2,5% (у плівці), олію соняшникову, яйця курячі категорії С1, птицю (тушку курячу), масло вершкове жирністю 72,5% - з урахуванням рекламних, маркетингових, логістичних послуг, послуг з підготовки, обробки, пакування, інших послуг, пов'язаних з реалізацією кінцевому споживачу (постанова Кабміну №1 від 12 січня 2022 року).

Так, компанії-члени Європейської Бізнес Асоціації висловлюють занепокоєння даною ситуацією, адже впровадження цього правила вимагатиме необхідності адаптування внутрішніх процесів, внесення змін до договорів з постачальниками, налаштування інших процесів підприємств, з метою подальшого безперебійного забезпечення споживачів соціально значущими товарами.

При цьому, Постанова не передбачає перехідного періоду для впровадження її положень та вимог, який надав би певний час для належної підготовки галузі до змін у регулюванні. Тож, імовірно, це може призвести до призупинення реалізації зазначених продуктів харчування до моменту налагодження всіх процесів здійснення роздрібної торгівлі та чіткого розуміння представниками бізнесу порядку їх ціноутворення.

Зокрема, потребує додаткового роз'яснення визначення «оптово-відпускної ціни на товар», як правильно рахувати рівень надбавки у 10% та конкретизація переліку товарів, які підпадають під дане регулювання.

Варто зауважити, що бізнес абсолютно підтримує необхідність мати обгрунтовані ціни на значущі товари в країни. Однак, наразі зростання цін на продукти харчування обумовлено не підвищенням рівня торговельних надбавок, а зростанням відпускних цін на такі товари з боку виробників, які, в свою чергу, вимушені підвищувати ціни у зв'язку із зростанням цін на енергоносії, сировину, комунальні послуги, тощо.

Спільнота вже неодноразово зверталась до Кабміну та Мінекономіки з пропозиціями переглянути механізм декларування зміни цін та переглянути перелік товарів, ціни на які підлягають декларуванню, спростити саму процедуру декларування. Так, на думку представників бізнес-спільноти, не всі категорії товарів із переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, є соціальними (наприклад, у відповідному переліку є товари вищого цінового сегменту), відтак зазначений перелік потрібно конкретизувати і, за можливістю, скоротити.

Більше того, у 2014 році Україна, підписуючи Меморандум з МВФ, визнала, що нормативно-правова база в Україні є надмірно складною і це накладає непотрібні витрати на бізнес, та усвідомила необхідність прийняття заходів з метою покращення бізнес-клімату. Тож 2017 році державне регулювання цін було скасоване.

Європейська Бізнес Асоціація звертається до Прем'єр-міністра України, Міністерства економіки та Мінагро із закликом все ж не повертатись до ручного управління бізнес-процесами та скасувати Постанову. Якщо це зробити жодним чином неможливо, то все ж відтермінувати введення її в дію щонайменше до 1 березня 2022 року, але не раніше моменту проведення наради з представниками роздрібного ринку харчових продуктів та надання чітких роз'яснень щодо порядку її реалізації.

За матеріалами ЄБА

Як підприємцю самостійно орієнтуватися в законодавстві? Усі роз'яснення доступні в системі LIGA360:Підприємець. А ще система миттєво направлятиме сповіщення про зміни законодавства. Деталі за посиланням.

Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Схожі новини