Глибока економічна та фінансова кризи, обумовлені війною, матимуть суттєві негативні та довготривалі наслідки для фінансового сектору. Про це йдеться у презентації Звіту про фінансову стабільність.
Головне зі звіту:
1. Повномасштабна війна призвела до глибокої економічної кризи:
ВВП України може впасти більш як на третину, інфляція прискорюється.
Зростання витрат та зниження доходів державного бюджету спровокувало значний дефіцит, що частково фінансується НБУ через викуп облігацій.
НБУ зафіксував обмінний курс та продає значні обсяги валюти для збалансування валютного ринку.
2. Банківська система продовжує працювати, залишається високоліквідною і має високий запас стійкості:
Довіра вкладників до банків збереглася, у перші тижні повномасштабної війни гривневе фондування банків зросло, перетікання коштів населення між банками майже не було.
Нині фондування не зростає, а строкова структура погіршується.
Щоб підвищити привабливість строкових гривневих заощаджень банки мають підвищити депозитні ставки.
Різке підняття НБУ облікової ставки у червні спонукає банки підняти ставки за депозитами, аби збільшити привабливість гривневих заощаджень. Це має посилити стійкість банківського фондування. Очікується й зростання дохідності ОВДП.
3. Реальний сектор поступово оговтується від першого шоку війни, проте значна частка підприємств не відновила роботу.
Головні причини спаду економічної активності - порушена логістика та втрата ринків збуту. Галузі, що формують значну частину кредитного портфеля, мають виробничі потужності на охоплених бойовими діями територіях.
4. Корпоративне кредитування зростає виключно за підтримки держави; роздрібне кредитування скоротилося, іпотечне - припинилося.
З початку повномасштабної війни чисті гривневі корпоративні кредити зросли на близько 8%, валютні - скоротилися
За березень-травень чистий портфель кредитів домогосподарствам скоротився на близько 10%, іпотечне кредитування фактично зупинилося.
Банки впоралися з операційними викликами, хоча фіксують рекордні збитки від подій операційного ризику. Кредитні ризики посилюватимуться, втрата кредитного портфеля може перевищувати 20%.
Після війни банки отримають достатній час для повного відновлення платоспроможності. Додатковий запас капіталу для покриття кредитних ризиків забезпечили підвищені ваги ризику за незабезпеченими споживчими кредитами, які з кінця липня НБУ скасує.
5. Небанківські фінансові установи гірше впоралися із операційним ризиком, однак в усіх сегментах залишаються гравці, що надалі безперервно надають якісні послуги.
Де керівнику знаходити інформацію щодо законодавчих ініціатив та їх впливу на бізнес? Графічні зв?язки у LIGA360:Керівник - це інноваційний інструмент для аналізу правового поля, що показує всі пов?язані документи у візуальній формі. Знаходь найважливіші нововведення й аналітику до них у два кліки, замовивши LIGA360:Керівник.
Економіст Андрій Блінов окреслив ключові аспекти Звіту, зокрема, відзначив, що часи, з точки зору фінансової стабільності, не найгірші. Індекс фінансового стресу (ІФС) на початок квітня-2022 все одно був трохи нижчим, ніж у 2008 році та наприкінці 2014 року. У травні-червні ІФС залишався в небезпечній зоні, але вже був далеким до пікових значень. Ключова причина - громадяни пересвідчилися, що попри війну банківська система повністю платоспроможна, 85% відділень банків працює. Побачивши, що банківська система працює, громадяни наростили залишки своїх вкладів у фінустановах. Люди готові довіряти кошти банківській системі, але хочуть мати можливість у короткі терміни забрати кошти, якщо вважатимуть, що ситуація цього потребує.
Навіть під час війни банки надають нові позики (чисті гривневі кредити зросли з початку війни на 8%), проте таке кредитування має свої особливості. Банки дуже обережно фінансують, розуміючи ризики та покладаючись на розширення урядом програм державної підтримки. Ризики очевидно зростають. Фахівці оцінили кредитний та макроекономічний ризик шторму в 8 балів, прибутковості та валютний - 7. Це за 10-бальною шкалою.
