Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Голова НБУ пропонує підвищити податки на споживання, імпорт та активи

Реклама

Голова Нацбанку Кирило Шевченко у своїй колонці на Економічній правді запропонував підвищити податки на споживання, імпорт, активи, ренту та активізувати залучення внутрішніх запозичень за рахунок підвищення ставок за гривневими ОВДП.

Таке рішення дозволить зменшити емісію грошей Нацбанком та уникнути важких наслідків для економіки.

Кирило Шевченко підкреслює, що монетизація дає змогу виграти час, але не вирішити проблеми економіки та державного бюджету. Проте фактично уряд дедалі більше покладається на емісію грошей, яка поступово перетворилася в основне джерело фінансування дефіциту бюджету. Потреба в емісійному фінансуванні хронічно збільшується: 20 млрд грн у березні перетворилися на 50 млрд грн окремо у квітні та травні, а за червень здійснено монетизацію вже на 105 млрд грн.

Він пропонує два варіанти вирішення проблеми дефіциту бюджету:

Перший варіант - залишити все, як є. Продовжувати дедалі більше покладатися на емісію Національним банком для фінансування дефіциту бюджету. Але тоді треба розуміти наслідки, якими загрожує цей сценарій. Через руйнацію довіри в певний час керованість економікою може бути втрачена, поглибиться соціальна несправедливість, обороноздатність країни, як і її монетарний суверенітет, буде підірвано.

Другий варіант - зменшення видатків шляхом проведення секвестру бюджету, скорочення некритичних видатків, що частково уряд вже робить, та збільшення доходів. Більший податковий тягар на бізнес та робітників - неоптимальний вибір. Податки повинні бути стимулом обмежити некритичне витрачання ресурсів, необхідних для продовження оборони. Зробити це можна шляхом підвищення податків на споживання, імпорт, активи, ренту.

Також вкрай важливою є активізація внутрішніх запозичень, у тому числі за рахунок підвищення ставок за гривневими ОВДП до ринкового рівня. Це посилить привабливість гривневих активів і дозволить збільшити залучення ринкового фінансування дефіциту бюджету і відповідно зменшить потребу в емісії Національним банком.

Крім того, масштабне фінансування державного сектору з боку Національного банку може значно подовжити або навіть взагалі стати на заваді приєднання України до Європейського Союзу. Будь-яка європейська країна, яка подає заявку на членство в ЄС, має відповідати, у тому числі й так званим "копенгагенським критеріям", які передбачають дотримання певних вимог, зокрема:

  • забезпечення незалежності Центральних банків у державах-членах;

  • заборони прямого фінансування державного сектору Центральними банками;

  • заборони привілейованого доступу державного сектору до фінансових установ. 

На шляху до повноцінного приєднання до ЄС саме ці елементи монетарної політики є орієнтирами для країн-кандидатів, які підлягають щорічному моніторингу.

Спробуйте єдиний робочий простір для топ-команди. Рішення LIGA360 дозволяє синхронно бачити показники, що впливають на бізнес: зміни конкурентів, згадки в медіа, зміни законодавства, економічні новини. Побачте свою компанію під кутом 360 прямо сьогодні.

Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Схожі новини