10 серпня набув чинності Закон від 18.07.2022 року № 2421, що врегульовує питання нестандартних форм зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі.
Так, у статті 21-1 КЗпП закріплено нову форму трудового договору - «Трудовий договір з нефіксованим робочим часом - це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов'язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею».
Східне міжрегіональне управління Держпраці надало роз'яснення щодо цієї форми договору.
Управління звертає увагу на те, що типова форма трудового договору з нефіксованим робочим часом ще має бути затверджена Мінекономіки.
Відповідно до Закону, роботодавець самостійно визначатиме необхідність та час залучення працівника до роботи, а також обсяг роботи.
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:
спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов'язків;
спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у випадках, передбачених цією статтею;
інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).
Бажаєте, щоб з компанією співпрацювали найкращі кандидати? Контролюйте відгуки про бренд роботодавця на ІТ-платформі LIGA360:HR. Дізнайтеся про всі переваги за посиланням.
Кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень.
Працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагає виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо йому було повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом.
Відмова працівника від виконання роботи у базові дні та години є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, крім випадків відмови у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю чи виконанням державних або громадських обов'язків, а також повідомленням роботодавцем про наявність роботи із порушенням мінімальних строків, визначених договором.
Мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі такого договору, протягом календарного місяця становить 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому виплачується заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором.
У трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові підстави для його припинення, які повинні бути пов'язані із здібностями чи поведінкою працівника або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.
Працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звертатися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Гаряча пропозиція серпня для антикризової команди! Придбай 5 робочих місць у LIGA360 всього за 5000 грн/міс. Дізнайся переваги за посиланням.
