Зміни до КПК щодо арешту майна: зареєстровано альтернативний законопроєкт

У Раді зареєстрували проєкт № 8227-1 щодо змін до КПК для врегулювання деяких питань, пов'язаних із застосуванням арешту майна».

Цей законопроект є альтернативним до проекту № 8227 .

З метою уникнення зловживань у застосуванні арешту майна виникла необхідність у доповненні норм Кримінального процесуального кодексу України, які сприятимуть відновленню законних прав на майно у разі, якщо відсутні потреби у застосуванні арешту майна, у разі скасування арешту майна, а також щодо його своєчасного повернення.

У пояснювальній записці окреслили наступні пропозиції змін до КПК:

• встановлення відповідальності слідчого, прокурора у поряду регресу перед державою в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність;

• встановлення персональної майнової відповідальність слідчого, прокурора за незаконне, усупереч рішенню суду, неповернення майна;

• надається можливість перегляду застосування арешту майна, накладеного під час досудового розслідування, на стадії підготовчого судового засідання та/або на стадії судового розгляду за клопотанням власника або володільця майна, його представника, та скасування судом арешту майна, якщо стороною обвинувачення не надано суду підтверджуючих документів щодо права власності обвинуваченого на арештоване майно та не доведено необхідність арешту;

• встановлюється, що у випадку наявності ухвали для усунення недоліків, відмови у задоволенні або частковому задоволенні клопотання про арешт майна, наявності судового рішення про часткове чи повне скасування арешту майна, вилучене в особи майно повертається особі, у якої воно вилучене негайно, але не пізніше 24 годин після закінчення встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні;

• визначається, що витрати за зберігання тимчасово вилученого майна не можуть бути покладені на особу, у якої це майно було вилучене, у разі відмови слідчого судді, суду у задоволенні клопотання про арешт майна чи скасування арешту майна;

• передбачається обов'язок слідчого судді під час розгляду клопотання про арешт майна, за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна, а також, за клопотанням учасників розгляду, перевірити законність постанови слідчого (прокурора) про визнання речовим доказом вказаного майна;

• встановлюється заборона на повторне звернення слідчого, прокурора, цивільного позивача з клопотанням про арешт того самого переліку і виду майна на тих самих підставах;

• встановлюється заборона на звернення слідчого, прокурора, цивільного позивача з клопотанням про арешт майна як речового доказу, до слідчого судді, суду у разі наявності судового рішення про незаконність постанови слідчого, прокурора про визнання такого майна речовим доказом, що набрало законної сили;

• встановлення конкретних строків повернення вилученого майна особі, в якої воно було вилучено, у разі недотримання строків на звернення до слідчого судді, суду із відповідними клопотаннями;

• встановлюється, що вважається належним чином врученою слідчому, прокурору копія ухвали суду щодо вирішення питання про арешт майна у разі її надсилання особою, в якої майно було вилучено та/або її захисником чи представником, та за наявності підтвердження про отримання копії ухвали відповідним органом досудового розслідування, відповідним органом прокуратури, для унеможливлення затягування строків повернення майна після відмови суду у накладення арешту, скасування арешту.