АМКУ оновив положення про концентрацію

АМКУ розпорядженням від 07.12.2023 № 20-рп затвердив зміни до Положення про порядок подання та розгляду заяв про попереднє отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію суб'єктів господарювання (нова назва документа - Положення про порядок розгляду заяв та справ про концентрацію суб'єктів господарювання).

Зокрема, оновлено перелік випадків, які визнаються концентраціями:

1) злиття або приєднання суб'єктів господарювання, які не були пов'язані відносинами контролю між собою;

2) набуття одним або декількома суб'єктами господарювання прямого або опосередкованого контролю над цілим або частинами одного або декількох інших суб'єктів господарювання чи іншими активами, зокрема, шляхом:

• безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність в інший спосіб, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді єдиного майнового комплексу або структурного підрозділу суб'єкта господарювання, у тому числі придбання активів суб'єкта господарювання, що ліквідується;

• укладення правочинів щодо придбання прав, які дають змогу визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання розпорядження або виконувати функції органу управління суб'єкта господарювання та/або забезпечувати вирішальний вплив на формування органу управління, на результати голосувань чи прийняття рішень органами суб'єкта господарювання;

• безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність в інший спосіб чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує можливість чинити вирішальний вплив, у тому числі досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання;

• призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб'єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи декілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання, або створення ситуації, за якої більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб'єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи;

3) створення двома й більше суб'єктами господарювання суб'єкта господарювання, який самостійно здійснюватиме повнофункціональну господарську діяльність протягом тривалого періоду.

Також передбачено чіткий перелік випадків для залишення заяви без розгляду:

1) заява залишається без розгляду:

• якщо протягом 15 календарних днів із дня її надходження державний уповноважений встановив, що заява та інші документи, що додаються до неї, не відповідають вимогам, встановленим цим Положенням, і це перешкоджає її розгляду;

• у разі порушення заявниками тридцятиденного строку, визначеного частиною п'ятою статті 26 Закону, крім випадків подання повторної заяви, якщо первинна заява була подана з дотриманням тридцятиденного строку та залишена без розгляду на підставі абзацу другого цього підпункту;

• якщо концентрація заборонена відповідно до Закону України "Про санкції";

• у разі надходження від заявника клопотання про відкликання заяви.

Урегульовано підстави для прийняття рішень про надання дозволу на концентрацію або її заборону у випадках надання зобов'язань, зокрема:

• органи Комітету надають дозвіл на концентрацію в разі, якщо за результатами розгляду справи про концентрацію було підтверджено наявність підстав для заборони концентрації, а учасниками концентрації запропоновано зобов'язання, які усувають негативні наслідки для конкуренції після їх впровадження. У такому випадку рішення органу Комітету має містити: зміст зобов'язань, взятих на себе учасниками концентрації для усунення загроз негативного впливу на конкуренцію заявленої концентрації, умови та строки виконання таких зобов'язань, а також заходи та/або засоби контролю за виконанням учасниками концентрації таких зобов'язань;

• органи Комітету забороняють концентрацію в разі, якщо за результатами розгляду справи про концентрацію було підтверджено наявність підстав для заборони концентрації, а запропоновані учасниками концентрації зобов'язання не усувають негативних наслідків для конкуренції після їх впровадження. У такому випадку в рішенні органу Комітету зазначається обґрунтування недостатності запропонованих учасниками концентрації зобов'язань.