ТОП-5 стратегічних цілей НБУ та основні ризики цінової і фінансової стабільності України в умовах війни

Днями Національний Банк України (надалі - НБУ або Національний банк) актуалізував власну інституційну Стратегію, якою оновив та доповнив перелік пріоритетних заходів НБУ, що сфокусовані на спротив російській агресії та відновлення країни. 

За повідомленнями НБУ, оновлена Стратегія сприятиме підвищенню ефективності діяльності Національного банку в умовах швидкозмінного зовнішнього середовища, посиленню готовності до нових викликів та різних сценаріїв розвитку подій.  

Таким чином, перелік пріоритетних завдань Національного банку доповнився низкою актуальних заходів та уточнених індикаторів, зокрема, щодо наступних стратегічних цілей: 

• Стратегічна ціль № 1 - "Стійка гривня"  

В досягненні даної цілі, Національний банк запланував: 

• Розроблення стратегії повернення до інфляційного таргетування, валютної лібералізації та переходу до гнучкого обмінного курсу; 

• Поступове повернення до повноцінного формату інфляційного таргетування; 

• Поступове повернення до плаваючого обмінного курсу; 

• Поступове послаблення та зняття валютних обмежень. 

• Стратегічна ціль № 2 - "Фінансова стабільність"  

В реалізації цієї цілі додалися нові заходи, спрямовані на: 

• посилення забезпечення безперервної діяльності учасників фінансового сектору; 

• удосконалення вимог до організації системи управління ризиками в банках; 

• виявлення та реагування на зв'язки з державою-агресором у структурах власності учасників фінансового ринку; 

• створення реєстрів дропів та міскодингу, забезпечення протидії наявним та новим схемами дропів; 

• забезпечення стійкості критичної інфраструктури фінансового сектору.  

• Стратегічна ціль № 3 - Фінансова система працює на відновлення країни та інтегрується до ЄС. 

Так, зусилля Національного банку додатково сфокусуються на:  

• інтеграції до ринку фінансових послуг ЄС; 

• розробленні та впровадженні Політики ESG для фінансового сектору; 

• дотриманні вимог до системи корпоративного управління учасників фінансового ринку (постійно, з урахуванням ризик-орієнтованого підходу); 

• стимулюванні розвитку фінансової інклюзії, в тому числі з урахуванням потреб ветеранів війни в Україні; 

• ініціативах з розвитку кредитування та фінансово грамотності населення та підприємців, зокрема з урахуванням нових міжвідомчих стратегій (Стратегії з розвитку кредитування та Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2030 року).  

• Стратегічна ціль № 4 - "Сучасні фінансові послуги" 

В даному напрямку Національний банк планує: 

• посилити контроль за кіберстійкістю, інформаційною безпекою, цифровою операційною стійкістю, зокрема з урахуванням законодавства ЄС щодо цифрової операційної стійкості фінансового сектору (DORA); 

• розширити периметр діяльності щодо впровадження регулювання та нагляду за віртуальними активами; 

• конкретизувати заходи з розвитку грошового обігу відповідно до затвердженої моделі організації готівкового обігу України та інфраструктури Національного банку. 

• Стратегічна ціль № 5 - "Ефективний центральний банк"  

У досягненні даної цілі, зокрема, йдеться про: 

• розвиток систем безпеки та організацію виконання Національним банком завдань як оператора критичної інфраструктури; 

• побудову та розвиток Галузевого державного архіву НБУ; 

• розроблення та поетапне впровадження Політики ESG для Національного банку; 

• впорядкування процесу управління змінами в центральному банку; 

• розвиток інноваційного потенціалу регулятора (зокрема розроблення Стратегії цифрової трансформації НБУ), дослідження штучного інтелекту та впровадження його в процеси центрального банку; 

• уточнення заходів, спрямованих на розвиток людського капіталу, зокрема  щодо розвитку корпоративної культури та реінтеграції й адаптації ветеранв війни у Національному банку.  

Окрім того, Національний банк виділив основні ризики, що можуть негативно вплинути на реалізацію Стратегії НБУ. До них, зокрема, належать:  

• довготривалі військові дії з ескалацією на інші території чи країни; 

• втрата довіри міжнародних партнерів до українських інституцій та зниження динаміки військової та економічної допомоги; 

• виснаження економіки України: знищення критичної інфраструктури, непрогнозоване зростання дефіциту бюджету, платіжного балансу;  

• подальше руйнування енергетичної інфраструктури та, як результат, дефіцит електроенергії, обмеження зв'язку, логістики; 

• тривала реінтеграція тимчасово окупованих територій; 

• уповільнення структурних реформ у країні;  

• посилення російсько-української кібервійни та зростання кіберзагроз; 

• урядові ініціативи, що можуть завадити досягненню монетарних цілей НБУ;  

• зниження рівня довіри споживачів до НБУ та фінансових установ; 

• нестача кваліфікованих кадрів через мобілізацію, міграцію, відтік та інші чинники.