Захист прав споживачів за правилами ЄС: Мінекономіки підготувало проєкт про позасудове вирішення споживчих спорів

Мінекономіки оприлюднило для обговорення проєкт Закону України “Про позасудове вирішення споживчих спорів".

Проєкт розроблено на виконання Угоди про асоціацію та з метою створення та функціонування системи позасудового вирішення спорів між споживачем та суб'єктом господарювання шляхом імплементації Директиви Європейського Парламенту і Ради 2013/11/ЄС.

У пояснювальній записці зазначено, що позасудове вирішення споживчих спорів (ПВС) застосовується в країнах ЄС протягом 10 років. Розгалужена мережа органів ПВС пропонує просте, швидке та недороге позасудове вирішення спорів між споживачами та суб'єктами господарювання. Такий доступ особливо важливий для здійснення споживачами покупок за кордоном, у тому числі онлайн-торгівлі.

Проєктом імплементовані положення Директиви 2013/11/ЄС та, зокрема передбачено:

• створення системи ПВС, яка включатиме Контактний пункт (Держпродспоживслужба), компетентні органи у відповідній сфері (органи державної влади, у тому числі колегіальні державні органи, які здійснюють/реалізують/забезпечують захист прав споживачів у відповідній сфері), органи ПВС (юридичні особи, громадські об'єднання споживачів або об'єднання юридичних осіб), особи, відповідальні за ПВС, та сторони спору (споживач, суб'єкт господарювання);

• надання органам ПВС права вирішувати внутрішні та транскордонні спори при порушеннях суб'єктом господарювання договірних зобов'язань та порушень прав споживачів на переддоговірних і позадоговірних етапах;

• встановлення повноважень Контактного пункта, компетентного органу у відповідній сфері та органу ПВС для реалізації принципів ПВС;

• визначення умов для функціонування системи ПВС;

• встановлення вимог до органу ПВС та осіб, відповідальних за ПВС;

• визначення підстав для відмови від розгляду спору органом ПВС;

• організацію розгляду спору органом ПВС;

• оскарження та виконання рішення органу ПВС.

Дія цього Закону поширюватиметься на відносини, пов'язані з вирішенням спорів щодо порушень:

1) договірних зобов'язань щодо продукції, у тому числі з цифровим контентом і цифровими послугами;

2) прав споживача на переддоговірному етапі і позадоговірних зобов'язаннях щодо: нечесної комерційної практики та нікчемних умов договору, обов'язкової переддоговірної інформації, гарантійних зобов'язань, відсутності дискримінації за національною ознакою або місцем проживання, доступу до послуг і доставки, засобів правового захисту у разі невідповідності продукції та/або цифрового контенту, права зміни постачальника, права пасажирів і туристів (мандрівників).

Орган ПВС також може встановлювати вартісний поріг для розгляду споживчих спорів. У разі встановлення вартісних порогів їх рівень не може істотно перешкоджати доступу споживачів до вирішення спорів. Вартісні пороги можуть переглядатися один раз у два роки.

Також пропонуються зміни до Закону про захист прав споживачів, зокрема встановити, що споживач, який придбав товар належної якості в торговельному або офісному приміщенні, має право обміняти такий товар на аналогічний товар у продавця, у якого він був придбаний, або повернути продавцю товар у випадку, якщо:

1) таке право споживача передбачено договором; або

2) продавець у будь-який спосіб поширив інформацію про таке право споживача; або

3) продавець надав згоду на обмін або повернення товару в інший спосіб.

Споживач не може в односторонньому порядку відмовитися від договору, укладеного поза торговельним чи офісним приміщенням, або дистанційного договору, якщо предметом такого договору є:

1) надання послуг, з моменту надання їх в повному обсязі, за умови, що надання таких послуг розпочалося за попередньою чіткою згодою споживача, та споживач був належним чином повідомлений і підтвердив, що він втрачає право на відмову від договору після повного виконання договору суб'єктом господарювання;

2) постачання продукції, ціна якої залежить від коливань на фінансовому ринку, які суб'єкт господарювання не може контролювати та які можуть відбутися протягом строку, коли споживач може скористатися правом на відмову;

3) виготовлення продукції за індивідуальним замовленням споживача;

4) продаж товарів та харчових продуктів, які швидко псуються або строк придатності яких закінчується;

5) продаж товарів в запакованому вигляді, які були розпаковані споживачем, внаслідок чого порушено гігієнічні та інші властивості товару, пов'язані з охороною здоров'я;

6) продаж товарів, які за своїми характеристиками після придбання змішуються чи нерозривно з'єднуються з іншими товарами чи складовими, внаслідок чого товар втрачає свої вихідні властивості;

7) продаж алкогольних напоїв, ціна яких була узгоджена під час укладення договору, але поставка яких здійснюється не раніше ніж через тридцять календарних днів з дати укладення договору, та фактична вартість яких залежить від коливань ринку, що не підлягають контролю з боку суб'єкта господарювання;

8) надання послуги зі здійснення термінового ремонту або технічного обслуговування за замовленням споживача у його приміщені. Якщо під час такого візиту суб'єкт господарювання надає послуги на додаток до тих, що були спеціально замовлені споживачем, або продає товари, крім запасних частин, необхідних для здійснення термінового ремонту або технічного обслуговування, споживач може скористатися правом на відмову від договору про надання таких додаткових послуг або купівлі-продажу таких товарів;

9) продажу аудіо-, відеозаписів або програмного забезпечення, придбаних у запакованому вигляді та розпакованих споживачем;

10) продажу друкованих медіа (газети, журнали, інші періодичні видання), за винятком договорів передплати та доставки періодичних видань;

11) купівля продукції за результатами публічних торгів;

12) надання послуг з розміщення (крім послуг з проживання), перевезення товарів, прокат автомобілів, надання послуг з харчування, показу (проведення) гастрольних заходів та/або послуг, пов'язаних з організацією дозвілля, якщо договором передбачено конкретну дату або строк виконання договору;

13) постачання цифрового контенту не на матеріальному носієві, якщо виконання договору вже розпочалося за умови, що:

• споживач надав попередню чітку згоду на початок виконання договору протягом строку на відмову від договору;

• споживач був належним чином повідомлений суб'єктом господарювання і підтвердив, що він втрачає право на відмову від договору; та

• суб'єкт господарювання надав споживачеві підтвердження відповідно до частини першої або пункту 4 частини другої статті 19 цього Закону.