Призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану можливе лише за одночасного настання двох обставин: неможливості роботодавця надати роботу та неможливості працівника виконувати роботу через військову агресію. При незаконному призупиненні дії трудового договору роботодавець зобов'язаний виплатити працівнику середній заробіток за час вимушеного прогулу за аналогією із застосуванням ст. 235 КЗпП України.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 5 травня 2025 року у справі № 758/4178/22 про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, а також стягнення з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У цій справі позивачка вказала, що після запровадження в Україні правового режиму воєнного стану вона продовжувала виконувати свої посадові обов'язки, однак відповідач призупинив дію трудового договору та припинив виплати заробітної плати.
Позивачка вважала наказ відповідача про призупинення дії трудового договору незаконним, оскільки у відповідача була можливість надавати їй роботу, а у неї - її виконувати.
Суди попередніх інстанцій позов задовольнили, оскільки не встановили, що на час видання оспорюваного наказу існували обставини, які виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором, тобто що існувала абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника - виконувати її. При стягненні середнього заробітку було застосовано положення ст. 235 КЗпП за аналогією до правовідносин у зв'язку з призупиненням дії трудового договору.
Правові позиції ВС та пов'язана аналітика - в новій LIGA360. Побачте всі переваги роботи в комплексній інформаційно-аналітичній платформі LIGA360, замовивши персональну презентацію.
Суди зазначили, сам по собі факт військової агресії проти України не є безумовною підставою для призупинення роботодавцем дії трудового договору. Формулювання положень ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (у редакції, чинній на час винесення оспорюваного наказу), що дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи, і використання сполучника «та» дає змогу зробити висновок, що саме настання цих двох обставин одночасно дозволяє використовувати призупинення трудового договору з працівником як тимчасову виключну подію.
Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Обов'язковість одночасного настання обставин неможливості роботодавця надати роботу і неможливості виконувати роботу працівником для застосування положень ст. 13 зазначеного Закону є визначальною, оскільки можливість продовження виконання умов трудового договору хоча б однією зі сторін та пов'язані з такою можливістю правові наслідки для іншої сторони не породжують правові наслідки у зв'язку з призупиненням дії трудового договору і в кінцевому результаті нівелюють необхідність / можливість застосування цієї норми закону.
Водночас у КЗпП відсутня норма, яка б у цій ситуації регулювала питання щодо виплати середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору, оскільки це не є ні простоєм, ні звільненням працівника. Разом з тим, з урахуванням положень ст. 43 Конституції України, найбільш подібним до цієї ситуації є застосування частин 1, 2 ст. 235 КЗпП.
ОП КЦС ВС зазначила, що відновлення порушеного права працівника на працю повинно здійснюватися не лише визнанням наказу про призупинення дії трудового договору з працівником незаконним і поновленням дії трудового договору, а й виплатою роботодавцем працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу, із застосуванням норми ст. 235 КЗпП.
Надаючи правову оцінку доводам відповідача про те, що відшкодування позивачці середньої заробітної плати за час її перебування у вимушеному прогулі має покладатися на державу, що здійснює збройну агресію, Верховний Суд дійшов висновку про їх безпідставність, оскільки таке відшкодування покладається на державу-агресора у випадку обґрунтованості призупинення дії трудового договору. Якщо ж незаконне призупинення дії трудового договору позбавило працівника можливості працювати, то обов'язок відшкодувати працівнику середню заробітну плату за час його перебування у вимушеному прогулі покладається на роботодавця.
За матеріалами ВС.
Уникайте помилок кадрового обліку і ризиків для компанії. З LIGA360 ви завжди матимете під рукою потрібні ситуації щодо нарахування і виплати відпускних, лікарняних, трудових змін воєнного стану. Замовте презентацію для себе, та дізнайтеся більше переваг.
