Військова агресія, воєнний стан, окупація території чи обстріли не звільняють роботодавця від обов'язку оплати праці працівників. Якщо роботодавець не вжив належних організаційно-правових заходів щодо працівників, які не могли працювати з незалежних від них причин (зокрема, не оформив простій чи призупинення трудових договорів), такі працівники мають право на отримання середнього заробітку за весь період вимушеного невиконання трудових обов'язків.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 серпня 2025 року у справі № 337/4651/23.
Згідно з матеріалами справи, працівники звернулися до суду з позовом до КП «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Токмацької міської ради, в якому просили встановити факт простою у виконанні ними своїх трудових обов'язків з червня 2022 року до вересня 2023 року та стягнути середній заробіток за цей період.
Суди першої та апеляційної інстанцій позов частково задовольнили, вказавши, що роботодавець не може ухилятися від оплати праці, якщо підприємство формально продовжує існувати та не припинило діяльність.
Верховний Суд погодився з цими висновками з огляду на наступне.
Згідно з частинами 2-4 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати.
У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
Хочете збільшити шанси на успіх в суді? Спробуйте нову LIGA360! Пошук подібних рішень, АІ-прогнозування на основі позовних вимог, експертні роз?яснення та інші інноваційні можливості. Замовте презентацію прямо зараз.
Положення ч. 1 ст. 617 ЦК України не можуть бути підставою для звільнення роботодавця від обов'язку виплатити працівнику невиплачену заробітну плату.
Верховний Суд вказав, що позивачі вимушено виїхали з міста у зв'язку з його окупацією та з метою захисту свого життя і здоров'я, а тому з незалежних від них причин не могли виконувати свої трудові обов'язки. При цьому керівництво лікарні не надало роз'яснень щодо дій працівників у таких умовах, не призупинило трудові договори і не запровадило простій.
Суд зазначив, що невжиття роботодавцем належних організаційно-правових заходів з працівниками, які не мали змоги виконувати свої обов'язки з незалежних від них причин, не може бути підставою для позбавлення їх права на оплату праці, яка мала бути виплачена на умовах, визначених трудовим договором відповідно до ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
За матеріалами ВС.
Бажаєш отримати нову LIGA360 на вигідних умовах? Скористайся Special program від LIGA ZAKON. Максимум корисних інструментів та найкраща ціна саме для тебе. Дізнатися більше.
