Верховна Рада на засіданні 22 липня підтримала в цілому законопроєкт №12414, правки до якого скасовують незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Як пояснила Голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, у законопроект додали правки, які передбачають повне узалежнення діяльності НАБУ і САП від волі Генерального прокурора.
Зокрема, правками до законопроекту Генпрокурор наділяється повноваженнями:
бути фактичним керівником САП та передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам,
надавати НАБУ обов'язкові письмові вказівки і витребовувати матеріали будь-яких справ,
передоручати витребувані справи будь-яким прокурорам,
передоручати розслідування справ, які відносяться до підслідності НАБУ, іншим органам.
"Фактично знищується незалежність двох інституцій від будь-якого політичного впливу і тиску на наші розслідування, які будуть проводитися в майбутньому і ті, які вже у нас тривають. Тому в принципі це кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій", - прокоментував під час брифінгу керівник САП Олександр Клименко, цитує Інтерфакс-Україна.
Вся інформація для державних органів - тепер в єдиному продукті LIGA360. Переглядай зв'язки документів з іншими НПА, судовою, аналітичною, довідковою інформацією. Дізнайся більше переваг, замовивши персональну презентацію.
Оновлення: 22 липня Закон був підписаний Президентом України та опублікований в офіційному виданні "Голос України". Отже проєкт №12414, а тепер вже Закон України № 4555-IX, набув чинності сьогодні, 23 липня 2025 року.
Як повідомила Європейська правда, ще до голосування за Закон в Єврокомісії висловили стурбованість ситуацією довкола НАБУ і САП. Там заявили, що ці органи мають вирішальне значення для програми реформ України і повинні діяти незалежно, щоб боротися з корупцією та підтримувати довіру громадськості.
В ОЕСР також попередили ОП про наслідки цього рішення для оборонних інвестицій в Україну. Керівниця Антикорупційного відділу ОЕСР заявила, що цей закон значно підриває незалежність спеціалізованих антикорупційних органів України.
НАБУ і САП у своїй офіційній заяві також вказали, що фактично після ухвалення цьго закону Керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ Генпрокуратури.
Президент Зеленський після наради з керівником НАБУ, прокурором САП, Генеральним прокурором та головою СБУ повідомив, що антикорупційна інфраструктура працюватиме далі, але без російських впливів: "Різні виклики, ми все це обговорили. Антикорупційна інфраструктура працюватиме, тільки без російських впливів - від цього треба все очистити. І справедливості має стати більше. Звісно, що НАБУ та САП будуть працювати. І важливо, що Генеральний прокурор налаштований на те, щоб в Україні реально забезпечувалась невідворотність покарання для тих, хто йде проти закону. Це те, що справді потрібно для України. Справи, які лежали, мають розслідуватись. Роками посадовці, які втекли з України, чомусь спокійно живуть за кордоном - у дуже приємних країнах і без юридичних наслідків. Це не нормально. Немає жодного раціонального пояснення, чому кримінальні провадження на мільярди «висять» роками. І немає жодного пояснення, чому росіяни досі можуть отримувати інформацію, яка їм необхідна. Важливо, щоб без росіян. Важливо, щоб була невідворотність покарання і щоб суспільство це дійсно бачило".
Бізнес-спільноти також висловили свою думку щодо ухваленого Закону, ЄБА наголошує, що боротьба з корупцією та забезпечення верховенства права входять до головних запитів бізнесу до влади. Американська торговельна палата в Україні акцентує на важливості верховенства права як основи економічного зростання України та сприятливого бізнес- та інвестиційного клімату. Низка бізнес-спільнот закликає Президента України та Верховну Раду України проявити державницьку позицію: зважити ризики та вчинити дії, необхідні для скасування Закону, таким чином підтверджуючи українському суспільству та європейським партнерам вірність європейському вибору України.
Змінами до КПК, зокрема, передбачено право Генерального прокурора (особи, яка виконує його обов'язки):
надавати письмову вказівку керівнику органу досудового розслідування, яка є обов'язкова для виконання, щодо надання йому матеріалів досудового розслідування із встановленням строку та способу її виконання;
доручити іншому прокурору здійснити перевірку додержання законів під час проведення досудового розслідування;
у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, доручати іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності БЕБ, а також доручати БЕБ розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування;
у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, доручати іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ, а також доручати НАБУ розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування;
визначати прокурорами, які здійснюватимуть повноваження прокурора у конкретному провадженні першому заступнику Генерального прокурора, заступнику Генерального прокурора - керівнику САП, заступникам Генерального прокурора.
Керівник органу досудового розслідування, слідчий, дізнавач зобов'язані виконувати доручення та вказівки прокурора, які даються у письмовій формі. Невиконання законних вказівок та доручень прокурора тягне за собою відповідальність, а також є підставою для відсторонення від справи.
Чи можна розглядати цей закон не просто як набір технічних правок до КПК, а як концептуальну зміну всієї архітектури боротьби з топкорупцією?
"Щодо зміни архітектури боротьби з топкорупцією, треба дивитися уважніше на десяток нових повноважень Генерального прокурора, які йому додались до тієї сотні, що він вже мав, і на ті повноваження, які втратив керівник САП. А вони дійсно чуттєві", - пояснює у коментарі для LIGA ZAKON Микола Хавронюк, член правління Центру політико-правових реформ, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Хавронюк зазначає, що в результаті перерозподілу повноважень центр боротьби з корупцією переміщується із офісу САП в Офіс Генерального прокурора, оскільки керівник САП втрачає статус керівника органу прокуратури для прокурорів САП. А головне - він не здійснюватиме повноваження керівника органу прокуратури, передбачені КПК, у кримінальних провадженнях підслідних НАБУ. Відповідно, на постановах щодо визначення прокурора-процесуального керівника у конкретному кримінальному провадженні, щодо створення групи прокурорів та визначення її старшого прокурора будуть стояти підписи Генерального прокурора. Це з самого початку визначає напрямок розслідування.
Керівник САП також втрачає повноваження погоджувати продовження до 12 місяців строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. А це означає, що виключно Генеральний прокурор після закінчення 6-місячного строку буде вирішувати, направляти провадження до суду з обвинувальним актом чи закрити його.
Тобто, рівень повноважень керівника САП понизився нижче рівня повноважень керівника окружної прокуратури.
Читайте також: Закон про підпорядкування НАБУ: сутність, мотивації та невизначеність наслідків
В LIGA360 ви можете порівняти редакції нормативно-правових документів, проаналізувати закон за допомогою інструментів АІ та ознайомитися з галузевою аналітикою.
