В Україні досі немає єдиного обов'язкового стандарту поглибленої перевірки оборонних постачальників - попри розвинену нормативну базу. НАЗК у 2025 році підтвердило: у закупівлях БпЛА та засобів РЕБ зберігається надмірна дискреція посадовців і відсутність уніфікованих вимог до контрагентів. Ціна помилки - зірваний контракт, недопоставлені боєприпаси, дрон, який не злетів.
Суть проблеми
Формальна перевірка документів більше не покриває реальні ризики. Компанія може мати всі папери в порядку, але прихованого бенефіціара, зв'язки з політично значущими особами чи нульову виробничу спроможність - жодна стандартна процедура цього не виявить.
Ризик не закінчується на прямому контрагенті. Посередники, субпідрядники, перевізники, транзитні юрисдикції - кожна ланка ланцюга постачання може стати точкою зриву. У країнах НАТО перевірка третіх сторін давно є окремим обов'язковим елементом закупівель - від DFARS у США до Procurement Act 2023 у Британії.
Пропонована модель - ризик-орієнтована: базова перевірка для простих закупівель, повний due diligence (санкційний комплаєнс, аудит спроможності, кібербезпекова оцінка) - для критичного озброєння та товарів подвійного призначення.
Розбір міжнародної практики та готова модель чотирирівневого due diligence - у матеріалі "Due diligence постачальника в оборонних закупівлях: від формальної перевірки до інструменту національної безпеки" від Олега Поліщук та Юлії Ліщук, Комітет з доброчесності в оборонній сфері ГО «УКА».
Перевірити контрагента за лічені хвилини - за єдиним бенефіціаром, судовими реєстрами, санкційними списками та зв'язками з PEP - дозволяє LIGA360.
