Одним з найбільш поширених питань, які виникають у громадян при вступі в спадщину, є питання щодо оформлення земельних ділянок. Часом люди навіть не підозрюють про сюрпризи і тонкощі, що можуть чекати людину, яка хоче оформити спадщину на землю. Про процедуру вступу в спадщину, проблеми та нюанси, які виникають, а також шляхи їх вирішення, розповімо далі.
Процедура вступу в спадщину на землю
Як правило, під вступом у спадщину на землю прийнято розуміти отримання спадкоємцем земельної ділянки у власність після смерті спадкодавця. Але все ж це поняття дещо ширше і крім власності в порядку спадкування можуть так само передаватися право користування чужим майном (сервітут), право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою під забудову (суперфіцій).
Щоб вступити в спадок на землю (як і на будь-який інший вид спадкової маси), одним з перших кроків є подача заяви про прийняття спадщини нотаріусу протягом 6 місяців після смерті спадкодавця. До слова, не обов’язково на сьогоднішній день йти тільки до державних нотаріусів (як багато хто робить), а можна звернутися і до приватних нотаріусів. І краще не пропускати термін на подачу заяви, інакше доведеться відновлювати пропущені строки на прийняття спадщини в судовому порядку, а це часом зробити досить проблемно через відсутність поважних причин.
Сама заява подається за останнім місцем проживання померлого. Якщо ж місце проживання померлого невідоме, то місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини.
Спадкування відбувається за законом або ж за заповітом (за його наявності звичайно ж). Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту або ж визнання його недійсним, відмови або неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом, а також не охоплення заповітом усієї спадкової маси, здійснюється спадкування за законом.
Сама ж процедура спадкування відбувається відповідно до положень Цивільного кодексу України, де і прописана черговість спадкування, а саме:
- Перша черга: діти померлого, в тому числі зачаті за життя і народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
- Друга черга: рідні брати і сестри, бабуся і дідусь.
- Третя черга: рідні дядько та тітка.
- Четверта черга: особи, які проживали з померлим однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
- П’ята черга: інші родичі до шостого ступеня споріднення включно. При цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів більш далекого ступеня споріднення.
Також слід зазначити, що є категорії осіб, які можуть мати обов’язкову частку у спадщині навіть при спадкуванні за заповітом. Це малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти померлого, непрацездатна вдова / вдівець і непрацездатні батьки. Вони, незалежно від змісту заповіту, успадковують половину частки, яка належала б кожному з них при спадкуванні за законом.
Оформлення спадщини на землю
Після відкриття спадкової справи, нотаріус на підставі поданих документів від спадкоємця, перевіряє наявність зареєстрованого права на ділянку за померлим в реєстрі майнових прав. Якщо інформація про зареєстроване право власності та наявності ділянки в земельному кадастрі підтверджується, то в подальшому нотаріус має право видати спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку.
Але досить часто люди стикаються з ситуацією, коли був виданий документ на право власності (державний акт) на ім’я померлого, а кадастровий номер земельній ділянці присвоєно не було. Тоді нотаріус не зможе видати свідоцтво на спадщину спадкоємцю через відсутність земельної ділянки в земельному кадастрі, а, отже, і в реєстрі майнових прав на нерухоме майно.
В такому випадку, спадкоємцю необхідно буде звернутися в землевпорядну організацію (що має в своєму складі сертифікованого інженера-землевпорядника) за виготовленням технічної документації на земельну ділянку. В подальшому, після розробки і узгодження документації в необхідних установах буде присвоєно кадастровий номер земельній ділянці, а ділянка внесена до Державного земельного кадастру.
Після присвоєння кадастрового номера та внесення даних до земельного кадастру, спадкоємець отримує на руки витяг з Державного земельного кадастру, з яким вже повертається до нотаріуса, який зможе завершити процедуру видачі свідоцтва про право на спадщину та провести державну реєстрацію права власності.
Спадкування земельного паю
Окремо хотілося б виділити процедуру спадкування земельного паю.
На сьогоднішній день законодавчо навіть немає чітко закріпленого поняття земельного паю. По суті пай – це умовний розмір земельної ділянки, визначений в результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства та закріплений за конкретною особою.
Документом, що підтверджує право на пай, є сертифікат. Згідно з Перехідними положеннями Земельного кодексу України, сертифікат є дійсним до моменту виділення земельної ділянки в натурі. Надалі, документом, що підтверджує право на земельну ділянку, є вже державний акт на право власності на землю. Так як державні акти сьогодні вже не видають, то замість них документом, що підтверджує право на пай, є витяг з державного реєстру майнових прав.
Якщо померлий встиг провести процедуру виділення в натурі земельної ділянки (паю) і отримати держ. акт (витяг з Держ. реєстру майнових прав) на землю, то нотаріус зможе видати свідоцтво на право на спадщину та провести реєстрацію права власності за спадкоємцем на пай, (в подальшому з правом виділення в натурі спадкоємцем самої ділянки).
Але не рідкісні випадки, коли за померлим залишався на руках тільки сертифікат і ділянка не була виділена в натурі. Тоді нотаріус видасть спадкоємцеві свідоцтво на спадщину про право на пай, а спадкоємець надалі повинен буде зайнятися процедурою виділення ділянки в натурі з отриманням кадастрового номера і подальшою реєстрацією права власності на ділянку.
Так, з урахуванням останніх змін щодо відкриття ринку землі в Україні, хотілося б звернути увагу на те, що власники паїв або ж їх прямі спадкоємці повинні до 01 січня 2025 року в обов’язковому порядку оформити право власності на земельні ділянки.
У разі не оформлення права власності на ділянки, вони будуть вважатися такими, від яких їх власники відмовилися автоматично. Надалі вони будуть передані територіальним громадам у комунальну власність. Якщо ж до зазначеного проміжку часу ви не встигли оформити своє право власності на пай, то доведеться звертатися до суду для визначення додаткового строку на оформлення.
У свою чергу, є ряд обмежень при отриманні у спадщину паю для іноземців та осіб без громадянства. Протягом року з моменту прийняття спадщини, ділянка, прийнята в спадок даними категоріями осіб, повинна бути відчужена. В іншому випадку земельну ділянку буде відчужено примусово.
Оподаткування при спадкуванні землі
Отримання у спадок земельної ділянки не залишається поза увагою держави в особі податкових органів і може спричинити податкові зобов'язання перед державою.
Так, відповідно до положень Податкового кодексу України, звільняються від сплати податку при отриманні у спадщину земельної ділянки фізичні особи-резиденти, які є родичами першого та другого ступеню споріднення. Решта фізичних осіб-резидентів сплачують 5% податок на доходи фізичних осіб від вартості ділянки.
У разі, якщо ж спадкоємцем є фізична особа-нерезидент, то вона зобов’язана буде сплатити 18% ПДФО.
Для визначення суми податку, який підлягає сплаті, використовують експертну та нормативну оцінки землі. Згідно ж з роз’ясненнями ДФС України, для визначення розміру податку при спадкуванні необхідно зробити експертну оцінку земельної ділянки, звернувшись до будь-якого сертифікованого оцінювача (або ж організації).
Так, варто не забувати про те, що в разі сплати спадкоємцем ПДФО, з’являється зобов’язання і по сплаті 1,5% військового збору від вартості оцінки.
Максим Блізінський, адвокат АО «AS Legal»
