Отримання землі в спадщину
09.12, 18 вересня 2020
1118
0
Автор: Максим Блізінський, адвокат АО «AS Legal»

Одним з найбільш поширених питань, які виникають у громадян при вступі в спадщину, є питання щодо оформлення земельних ділянок. Часом люди навіть не підозрюють про сюрпризи і тонкощі, що можуть чекати людину, яка хоче оформити спадщину на землю. Про процедуру вступу в спадщину, проблеми та нюанси, які виникають, а також шляхи їх вирішення, розповімо далі.

Процедура вступу в спадщину на землю

Як правило, під вступом у спадщину на землю прийнято розуміти отримання спадкоємцем земельної ділянки у власність після смерті спадкодавця. Але все ж це поняття дещо ширше і крім власності в порядку спадкування можуть так само передаватися право користування чужим майном (сервітут), право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою під забудову (суперфіцій).

Щоб вступити в спадок на землю (як і на будь-який інший вид спадкової маси), одним з перших кроків є подача заяви про прийняття спадщини нотаріусу протягом 6 місяців після смерті спадкодавця. До слова, не обов’язково на сьогоднішній день йти тільки до державних нотаріусів (як багато хто робить), а можна звернутися і до приватних нотаріусів. І краще не пропускати термін на подачу заяви, інакше доведеться відновлювати пропущені строки на прийняття спадщини в судовому порядку, а це часом зробити досить проблемно через відсутність поважних причин.

Сама заява подається за останнім місцем проживання померлого. Якщо ж місце проживання померлого невідоме, то місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини.

Спадкування відбувається за законом або ж за заповітом (за його наявності звичайно ж). Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту або ж визнання його недійсним, відмови або неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом, а також не охоплення заповітом усієї спадкової маси, здійснюється спадкування за законом.

Сама ж процедура спадкування відбувається відповідно до положень Цивільного кодексу України, де і прописана черговість спадкування, а саме:

  1. Перша черга: діти померлого, в тому числі зачаті за життя і народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
  2. Друга черга: рідні брати і сестри, бабуся і дідусь.
  3. Третя черга: рідні дядько та тітка.
  4. Четверта черга: особи, які проживали з померлим однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
  5. П’ята черга: інші родичі до шостого ступеня споріднення включно. При цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів більш далекого ступеня споріднення.

Також слід зазначити, що є категорії осіб, які можуть мати обов’язкову частку у спадщині навіть при спадкуванні за заповітом. Це малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти померлого, непрацездатна вдова / вдівець і непрацездатні батьки. Вони, незалежно від змісту заповіту, успадковують половину частки, яка належала б кожному з них при спадкуванні за законом.

Захищайте свою землю від рейдерського захоплення
Для цього можна скористатися сервісом SMS-маяк, який повідомляє не тільки про зміни, які сталися, а й про спроби внести такі зміни до реєстру

Оформлення спадщини на землю

Після відкриття спадкової справи, нотаріус на підставі поданих документів від спадкоємця, перевіряє наявність зареєстрованого права на ділянку за померлим в реєстрі майнових прав. Якщо інформація про зареєстроване право власності та наявності ділянки в земельному кадастрі підтверджується, то в подальшому нотаріус має право видати спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку.

Але досить часто люди стикаються з ситуацією, коли був виданий документ на право власності (державний акт) на ім’я померлого, а кадастровий номер земельній ділянці присвоєно не було. Тоді нотаріус не зможе видати свідоцтво на спадщину спадкоємцю через відсутність земельної ділянки в земельному кадастрі, а, отже, і в реєстрі майнових прав на нерухоме майно.

В такому випадку, спадкоємцю необхідно буде звернутися в землевпорядну організацію (що має в своєму складі сертифікованого інженера-землевпорядника) за виготовленням технічної документації на земельну ділянку. В подальшому, після розробки і узгодження документації в необхідних установах буде присвоєно кадастровий номер земельній ділянці, а ділянка внесена до Державного земельного кадастру.

Після присвоєння кадастрового номера та внесення даних до земельного кадастру, спадкоємець отримує на руки витяг з Державного земельного кадастру, з яким вже повертається до нотаріуса, який зможе завершити процедуру видачі свідоцтва про право на спадщину та провести державну реєстрацію права власності.

ЛІГА:ЗАКОН презентує Verdictum PRO — першу систему аналізу судових рішень із функціоналом передбачення вірогідності перемоги в суді за допомогою штучного інтелекту. Система Verdictum PRO дає змогу визначити вірогідність ухвалення схожого судового рішення за допомогою математичних моделей машинного зчитування інформації. Сьогодні Verdictum PRO аналізує понад 80 млн документів. Долучайтеся до перших користувачів революційного рішення Verdictum PRO.

Спадкування земельного паю 

Окремо хотілося б виділити процедуру спадкування земельного паю.

На сьогоднішній день законодавчо навіть немає чітко закріпленого поняття земельного паю. По суті пай – це умовний розмір земельної ділянки, визначений в результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства та закріплений за конкретною особою.

Документом, що підтверджує право на пай, є сертифікат. Згідно з Перехідними положеннями Земельного кодексу України, сертифікат є дійсним до моменту виділення земельної ділянки в натурі. Надалі, документом, що підтверджує право на земельну ділянку, є вже державний акт на право власності на землю. Так як державні акти сьогодні вже не видають, то замість них документом, що підтверджує право на пай, є витяг з державного реєстру майнових прав.

Якщо померлий встиг провести процедуру виділення в натурі земельної ділянки (паю) і отримати держ. акт (витяг з Держ. реєстру майнових прав) на землю, то нотаріус зможе видати свідоцтво на право на спадщину та провести реєстрацію права власності за спадкоємцем на пай, (в подальшому з правом виділення в натурі спадкоємцем самої ділянки).

Але не рідкісні випадки, коли за померлим залишався на руках тільки сертифікат і ділянка не була виділена в натурі. Тоді нотаріус видасть спадкоємцеві свідоцтво на спадщину про право на пай, а спадкоємець надалі повинен буде зайнятися процедурою виділення ділянки в натурі з отриманням кадастрового номера і подальшою реєстрацією права власності на ділянку.

Так, з урахуванням останніх змін щодо відкриття ринку землі в Україні, хотілося б звернути увагу на те, що власники паїв або ж їх прямі спадкоємці повинні до 01 січня 2025 року в обов’язковому порядку оформити право власності на земельні ділянки.

У разі не оформлення права власності на ділянки, вони будуть вважатися такими, від яких їх власники відмовилися автоматично. Надалі вони будуть передані територіальним громадам у комунальну власність. Якщо ж до зазначеного проміжку часу ви не встигли оформити своє право власності на пай, то доведеться звертатися до суду для визначення додаткового строку на оформлення.

У свою чергу, є ряд обмежень при отриманні у спадщину паю для іноземців та осіб без громадянства. Протягом року з моменту прийняття спадщини, ділянка, прийнята в спадок даними категоріями осіб, повинна бути відчужена. В іншому випадку земельну ділянку буде відчужено примусово.

Оподаткування при спадкуванні землі

Отримання у спадок земельної ділянки не залишається поза увагою держави в особі податкових органів і може спричинити податкові зобов'язання перед державою.

Так, відповідно до положень Податкового кодексу України, звільняються від сплати податку при отриманні у спадщину земельної ділянки фізичні особи-резиденти, які є родичами першого та другого ступеню споріднення. Решта фізичних осіб-резидентів сплачують 5% податок на доходи фізичних осіб від вартості ділянки.

У разі, якщо ж спадкоємцем є фізична особа-нерезидент, то вона зобов’язана буде сплатити 18% ПДФО.

Для визначення суми податку, який підлягає сплаті, використовують експертну та нормативну оцінки землі. Згідно ж з роз’ясненнями ДФС України, для визначення розміру податку при спадкуванні необхідно зробити експертну оцінку земельної ділянки, звернувшись до будь-якого сертифікованого оцінювача (або ж організації).

Так, варто не забувати про те, що в разі сплати спадкоємцем ПДФО, з’являється зобов’язання і по сплаті 1,5% військового збору від вартості оцінки.

Максим Блізінський, адвокат АО «AS Legal»

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини

Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту