Серед болючих питань українського бізнесу, що здійснював господарську діяльність на території Автономної Республіки Крим (АРК) до початку тимчасової окупації 20 лютого 2014 року, - податковий борг, що виник у зв'язку з такою окупацією за відсутності вини платника податків.
З початком тимчасової окупації перед бізнесом постав ряд термінових завдань, пов'язаних з перереєстрацією юридичної особи на території України, евакуацією основних засобів, а також взяттям на облік у податковому органі за новим місцем реєстрації.
Під час такого «перехідного» періоду багатьом платникам були нараховані борги за несплату грошових зобов'язань з податків та зборів. Наприклад, з податку на прибуток підприємств за несплаченими авансовими платежами або зі збору за торгові патенти, що справлявся до 01 січня 2015 року.
Наразі такі компанії мають значні складнощі з погашенням або списанням податкових боргів, що зумовлені недосконалим нормативним регулюванням та значною протидією податкового органу. Натомість, існування податкового боргу перешкоджає, зокрема, поверненню переплати з податків та не дозволяє взяти участь у тендері, що потребує отримання довідки про відсутність податкового боргу.
|
Андрій Качковський |
У чому ж складність списання таких податкових боргів?
У першу чергу, норми Податкового кодексу України (ПК України), які регулюють питання списання безнадійного податкового боргу, відповідно до Перехідних положень ПК України застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (Закон № 1636-VII).
Податковий орган в обґрунтування відмови у списанні безнадійного податкового боргу, як правило, посилається на пп. 12 п. 12.3 ст. 12 Закону № 1636, згідно з яким до платників податків із місцезнаходженням на території АРК зупиняється застосування, зокрема норм ст. 101 ПК України.
Таким чином, списання безнадійного податкового боргу, що виник у зв'язку з тимчасовою окупацією - обставинами непереборної сили, відповідно до ст. 101 ПК України виявляється неможливим для платників із місцезнаходженням на території АРК.
При цьому, у разі зміни місцезнаходження платника податків з території АРК підлягає застосуванню ст. 15 Закону № 1636-VII, відповідно до якої будь-якій юридичній особі-резиденту України, яка змінила своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України, списується податковий борг, що виник з моменту тимчасової окупації, тобто з 20.02.2014 р.
Проте, на практиці податковий орган не охоче застосовує ст. 15 Закону № 1636-VII та, як правило, відмовляє у списанні податкового боргу, посилаючись на відсутність порядку списання боргу відповідно до ст. 15 Закону № 1636-VII (Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 р. у справі № 826/1979/17), що змушує платників податків захищати свої права вже в судовому порядку.
Чи є нюанси з відокремленими підрозділами?
Якщо у разі зміни місцезнаходження юридичної особи з тимчасово окупованої території платник податків може вимагати списання податкового боргу на підставі ст. 15 Закону № 1636-VII, то у випадку ведення на території АРК господарської діяльності через відокремлені підрозділи, така можливість не передбачена, оскільки останні не мають статусу юридичної особи.
Маємо ситуацію, за якої платник податків здійснював діяльність на території АРК через магазини роздрібної або оптової торгівлі, що не мали статусу юридичної особи, та сплачував місцеві збори за місцезнаходженням таких підрозділів. Після початку тимчасової окупації була здійснена евакуація відокремлених підрозділів на територію України. Наразі будь-які податкові борги, що обліковуються у зв'язку з діяльністю таких відокремлених підрозділів, не можуть бути списані, оскільки дія ст. 101 ПК України у цих правовідносинах зупиняється, а ст. 15 Закону № 1636-VII передбачає можливість списання податкового боргу лише у разі зміни місцезнаходження юридичної особи, а не її відокремлених підрозділів.
Очевидно, що законодавець недосконало виписав ст. 15 Закону № 1636-VII, залишивши відокремлені підрозділи платників податків за бортом «пільги» щодо списання податкового боргу. Адже сама назва ст. 15 Закону № 1636-VII «Евакуація бізнесу з тимчасово окупованої території України» свідчить про те, що метою цієї норми є недопущення нарахування податкових боргів платникам податків, які евакуюють свій бізнес з тимчасово окупованої території. Незрозуміло, чому евакуація бізнесу визначається законодавцем лише зміною місцезнаходження юридичної особи, не включаючи її відокремлені підрозділи, які є структурними елементами бізнесу та приймають участь у здійсненні господарської діяльності?
Неможливо списати, а чи можливо погасити?
На практиці зустрічаються випадки, коли незначна сума податкового боргу перешкоджає у поверненні переплати з податків суб'єкту господарювання на мільйони гривень. У такому разі платник податків, враховуючи практичну неможливість списання податкового боргу, може розглянути варіант його погашення. Погашення «живими» коштами практично теж є неможливим, оскільки наразі в Держказначействі відсутній відповідний рахунок для зарахування надходжень до місцевих бюджетів АРК та м. Севастополя, що є необхідним для погашення податкового боргу.
Таким чином, платник податків, який здійснював господарську діяльність на території АРК через відокремлені підрозділи, не може здійснити погашення нарахованого податкового боргу через суто технічні перешкоди та бездіяльність державних органів, що є грубим порушенням принципу належного урядування.
Отримати інформацію про наявну заборгованість, штрафи, пеню, переплату податків можна за допомогою сервісу ReporTax.
Як вирішити проблему?
Можливим варіантом вирішенням питання списання податкового боргу вбачається внесення відповідних змін до ст. 15 Закону № 1636-VII та закріплення списання податкового боргу також у випадку зміни місцезнаходження відокремлених підрозділів, враховуючи системність проблеми та неможливість вирішити її будь-якими іншими шляхами.
З метою вирішення проблеми погашення податкового боргу необхідно внести відповідні зміни до законодавства та забезпечити відкриття Держказначейством рахунків для погашення таких податкових боргів, що може стати в нагоді платникам податків з незначними сумами боргу. Проте, на даний момент, на жаль, відсутня будь-яка законодавча ініціатива з вищезазначених питань.
У той же час, для платника податків завжди залишається надія на захист своїх прав у судовому порядку, але чи стане суд на сторону платника податків в умовах недосконалого нормативного регулювання - питання формування правової позиції, уваги до предмету доказування та детального викладення особливостей фактів справи, а також реалізації судом принципів верховенства права та справедливості.
Андрій Качковський, адвокат, юрист KPMG Law Ukraine
Ви можете оперативно знаходити судові рішення, відслідковувати інформацію про контрагентів та отримувати всі необхідні інструменти для щоденної юридичної роботи за допомогою Професійного рішення для юридичних департаментів та компаній
