14 липня 2020 року парламентарі прийняли багатостраждальний Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (проект № 2285-д). Поки його не підписав Президент України, досить складно говорити про конкретні наслідки для бізнесу. Однак спробуємо відчути себе Вангою та спрогнозувати діяльність правоохоронців, які отримають нові хлібні місця вже легального бізнесу.
Будь-яке державне регулювання бізнесу, нажаль, пов'язане із зловживаннями контролюючих органів. У зв'язку із цим, основним завданням законотворця є створення таких механізмів, які б унеможливлювали негативний вплив держави на ведення бізнесу.
Аналізуючи законопроєкт, який був направлений для другого читання щодо азартних ігор, вдалося встановити низку істотних моментів, які в подальшому можуть призвести до зловживань.
|
Павло Демчук |
Порядок призначення членів Комісії
Закон передбачає створення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (Уповноважений орган), який буде основним регулятором у цьому бізнес-сегменті. Однак вже щодо положень про порядок її створення виникають питання.
Голова та члени Комісії призначаються на посади Кабінетом Міністрів України за результатами конкурсу. Конкурсна комісія затверджується урядом за поданням профільного комітету (ним є, на даний час, Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики).
У такий спосіб парламентському комітету надаються непритаманні йому повноваження. Адже законодавчо визначеними функціями комітетів ВРУ є законопроєктна робота та попередній розгляд питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій. Чому ж у такій «хлібній» сфері як гральний бізнес члени конкурсної комісії призначатимуться виключно за поданням комітету - невідомо.
Для порівняння. Конкурсна комісія щодо директора НАБУ формується Президентом України (3 особи), Кабінетом Міністрів України (3 особи) та Верховною Радою України (3 особи). Конкурсна комісія щодо ДБР формується Президентом України (3 особи), Верховною Радою України (3 особи, за поданням профільного комітету Верховної Ради України), Кабінетом Міністрів України (3 особи, на підставі пропозицій міжнародних організацій).
|
Станіслав Борис |
Поле для зловживань - відсутність законодавчої регламентації
Уповноважений орган буде самостійно визначати порядок реалізації окремих своїх повноважень. Така «самоврядність» не дуже позитивне явище. Чому ж?
До прикладу, текст законопроєкту дозволяє стверджувати, що Уповноважений орган визначає порядок подання звітності організаторами азартних ігор, проведення інспектування грального обладнання, видачі дозволів, що підтверджують відповідність такого приміщення встановленим цим Законом вимогам.
Останнє положення прямо суперечить положенням Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», оскільки в них зазначено, що порядок видачі документів дозвільного характеру може встановлюватися виключно законами. Це спрямоване на те, щоб дозвільні органи не приймали таких підзаконних актів, які можуть містити певну корупційну складову. Більше того, закони є (за загальним правилом) більш зрозумілі та зручні для використання, ніж підзаконні акти.
Таким чином, надаючи повноваження Комісії самостійно визначати порядок здійснення своїх обов'язків, законодавець створює високу ймовірність прийняття таких актів, які не будуть переслідувати цілей прийнятого парламентом закону, створюватимуть можливість встановлення надмірних вимог або ж суперечитимуть порядку проведення контролюючих заходів, що встановлені спеціальним законом.
Вишенька на торті - встановлення кримінальної відповідальності
Законодавець змінив статтю 203-2 КК України, яка раніше передбачала кримінальну відповідальність за зайняття гральним бізнесом. Якщо цей закон буде підписаний Президентом України та набере чинності, то кримінальну відповідальність можна буде понести за:
організацію або проведення азартних ігор без ліцензії;
випуск або проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей;
організацію або функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет.
По-перше, юридична особа, яка організовує азартні ігри повинна мати як мінімум дві ліцензії - власне на провадження такої діяльності, а також окремі ліцензії на гральні столи, автомати як обладнання, що необхідне для провадження відповідної господарської діяльності. В кримінальному законі мова йдеться, імовірно, про відсутність хоча б однієї із них.
По-друге, проєктом закону дозволяється організовувати та проводити азартні ігри казино в мережі Інтернет за наявності відповідної ліцензії, однак забороняється створювати інтернет-клуби чи інтернет-кафе для того, щоб там люди грали в азартні ігри з використанням мережі Інтернет. Це положення «ускладнить» життя вже трохи забутій індустрії інтернет-клубів, оскільки з часу набрання чинності цим законом, такі заклади будуть зобов'язані контролювати чи їхні відвідувачі не грають в азартні ігри.
По-третє, положення статті 203-2 КК України щодо азартних ігор подібні до статті 164 КУпАП, яка встановлює адміністративну відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності. Остання застосовується, зокрема, до тих випадків, коли підприємство повинно було отримати ліцензію для своєї діяльності, однак не отримало її, але здійснює ліцензовану господарську діяльність.
У чому ж тут проблема?
При виникненні такої ситуації, коли особа може бути притягнена до кримінальної відповідальності (суворий захід впливу) або до адміністративної відповідальності (більш м'який та сприятливий захід впливу) законодавець встановив, що перевагу має кримінальна відповідальність (ч. 2 ст. 9 КУпАП).
Тому імовірним ефективним способом захисту тих, кому буде загрожувати ст. 203-2 КК України буде підведення правоохоронців до думки, що їх діяльність не підпадає під визначення азартних ігор (будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця).
Практика правоохоронних органів щодо виявлення та розкриття злочину, передбаченого ст. 203-2 КК України свідчить, що більшість вироків були постановлені, коли обвинувачений повністю визнавав свою вину і питанню доказування увага особливо не приділялася. В інших випадках наявність складу злочину доводилася допитами орендодавців приміщень, працівників гральних закладів, експертизою вилученого комп'ютерного обладнання та негласними слідчими діями.
Видається, що правоохоронці будуть користуватися напрацьованою «схемою» доказування і по відношенню до нового грального бізнесу, тому потрібно особливу увагу буде приділяти його ліцензуванню. Більше того, власників бізнесу повинні турбувати проблеми сертифікації обладнання та його точна відповідність ліцензіям на це обладнання.
Не можна виключати, що увагу правоохоронців у вигляді обшуків, допитів та негласних слідчих (розшукових) дій привертатиме й діяльність, яка часто йде поряд із гральним бізнесом: наркоторгівля, насильницькі злочини, шахрайство та інші.
Відтак, можна коротко підсумувати:
1. Новоствореному бізнесу потрібно слідкувати за тими підзаконними актами, які буде приймати Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей, оскільки саме ними будуть регулюватися принципові питання, пов'язані із отриманням ліцензій та дозволів, проведенням перевірок суб'єктів господарювання.
2. Методи та способи дій правоохоронців певний період часу будуть аналогічними, як і при розслідуванні заняття гральним бізнесом до його легалізації. Тобто, потрібно бути готовими до раптових обшуків, вилучення техніки та допиту співробітників.
3. Особливу увагу слід приділити дотриманню вимог щодо місця провадження діяльності та сертифікації обладнання, яке використовується, адже крім позбавлення ліцензії на заняття гральним бізнесом, можна потрапити під кримінальну відповідальність за порушення умов його ведення.
Старт грального бізнесу - це ризикова ставка. І вона, безумовно, потребує детального прорахунку та якісного захисту. З нетерпінням чекатимемо гри (тобто, підпису Президента)!
Павло Демчук, юрист Практики безпеки бізнесу, Juscutum
Станіслав Борис, адвокат, керівник проєктів Практики безпеки бізнесу, Juscutum
Криза - час опанувати навички ризик-менеджменту. Спробуйте новий інструмент з управління ризиками і можливостями від ЛІГА:ЗАКОН. Проводьте моніторинг правового й інформаційного поля, бізнес-розвідку про конкурентів і партнерів, обговорюйте і спільно з командою визначайте інтенсивність впливу на вашу компанію і вірогідність наслідків з екосистемою LIGA360.
