Суть справи: позивач уклав договір дарування, за яким його дружині та двом дітям у рівних частках був переданий будинок. Після цього жінка розірвала шлюб та звернулась до суду для виділення своєї частки з наміром її продати. Позивач просив суд визнати договір недійсним стосовно його колишньої дружини. Вимоги мотивовані тим, що він був укладений внаслідок помилки, оскільки дарувальник сподівався на те, що відповідачка буде проживати їхніми дітьми у подарованому будинку.
Місцевий та апеляційний суди задовольнили позов. Рішення були мотивовані тим, що позивач, укладаючи спірний договір, припустився помилки щодо обставин, які мають істотне значення (ст. 229 ЦК).
Однак колегія суддів Цивільного суду ВС не погодилась із таким висновком і скасувала ці рішення.
Верховний суд вказав, що законодавством не передбачено визнання договору дарування, вчиненого під впливом помилки, недійсним у частині одного обдарованого. А помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Крім того, Суд зазначив, що обставини, на які посилався позивач, не є підставами для визнання недійсним договору, оскільки вони виникли після його укладення.
Відповідну постанову у справі №641/1102/17 ВС прийняв 24.10.2018. З її повним текстом можна ознайомитися в системі VERDICTUM. Отримати тестовий доступ у VERDICTUM можна тут.
Читайте також:
Розірвання шлюбу: як правильно оформити розлучення
Копія документа може бути належним доказом у справі при дотриманні двох умов
