Заявник звернувся до Держпраці за роз'ясненням щодо правомірності відмови йому у працевлаштуванні через те, що він мав судимість.
Статтею 22 Кодексу законів про працю встановлено заборону необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу, а також будь-якого прямого або непрямого обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні трудового договору.
Водночас законодавством можуть встановлюватись й інші вимоги до працівника, зокрема, щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я.
Відповідно до Закону «Про зайнятість населення», держава гарантує у сфері зайнятості захист від дискримінації, необґрунтованої відмови у найманні на роботу і незаконного звільнення. Додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню мають, зокрема, особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування. Необґрунтована відмова в прийнятті на роботу може бути оскаржена до суду.
Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6.11.1992 № 9 роз'яснено, що при обґрунтованості позову про незаконну відмову у працевлаштуванні суд рішенням зобов'язує роботодавця укласти трудовий договір із позивачем з дня звернення з приводу прийняття на роботу. Крім цього, такому працівникові оплачується вимушений прогул.
Таким чином, у своєму роз'ясненні Головне управління Держпраці в Дніпропетровській області рекомендувало заявнику звернутися до суду для поновлення своїх трудових прав, оскільки відмова роботодавця у працевлаштуванні працівника з причини його судимості є незаконною.
***
Раніше ми писали про те, що трудовий розпорядок має бути як на підприємстві, так і у ФОПа.
***
Нагадаємо, що в інформаційно-правових системах ЛІГА:ЗАКОН містяться аналітичні матеріали, присвячені окремим аспектам трудових відносин. Наприклад, в розділі «Ситуації для бізнесу» можна прочитати: