Суть справи: разом із пред'явленням позову про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди, позивач подав заяву про забезпечення доказів шляхом проведення огляду особистої сторінки відповідача в Facebook. В заяві вказано, що такий огляд може підтвердити зміст поширеної інформації, яку заявник просить спростувати. Також він зазначив, що оскільки відповідач може безперешкодно вилучити відповідні дописи, то засіб доказування може бути втрачений.
Місцевий суд відмовив у задоволенні цієї заяви, вказавши на її необґрунтованість.
Він зазначив, що в заяві не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, про необхідність саме такого способу забезпечення доказів та про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому.
Апеляційний суд також відмовив у задоволенні заяви, однак частково погодився із доводами позивача про ризик втрати засобів доказування.
Суд вказав, що відповідно до ст. 116 Цивільного процесуального кодексу, суд зобов'язаний забезпечити докази за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача. Однак таке забезпечення здійснюється лише щодо тих доказів, в силу специфіки яких, учасник справи позбавлений можливості самостійно здійснити таке забезпечення.
Колегія суддів зазначила, що позивач мав технічну можливість самостійно зафіксувати зміст відеозаписів, шляхом їх збереження на відповідних носіях, його представник також не був позбавлений можливості провести огляд веб-сторінки з наступним складанням протоколу на підставі професійного права на збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази відповідно до п. 7. ч. 1 ст. 20 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Крім того, вона зазначила, що як позивач, так і його представник мають право скористатися послугами «Центру компетенції» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», який проводить фіксацію і дослідження змісту веб-сторінок з видачею експертних висновків, на підставі звернень громадян. Висновки даного Центру, як вбачається з судової практики, суди приймають як допустимі докази.
Відповідну постанову № 583/792/19 Сумський апеляційний суд прийняв 15.04.2019. Постанова не підлягає касаційному оскарженню. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Отримати тестовий доступ у VERDICTUM можна за посиланням.
Раніше ми писали про те, що нецензурна лексика в суді є зловживанням процесуальними правами.
