Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не вимагає зазначення у договорі про надання правової допомоги відомостей про справу, у межах якої адвокат має намір здійснювати представництво інтересів особи.
Відповідне положення міститься у постанові від 15 червня 2020 року справі № 264/6635/18. З повним текстом постанови можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Тестовий доступ в систему можна оформити тут.
Обставини справи
Заявник зазначав, що договір про надання правової допомоги укладено до подання до суду заяви про видачу обмежувального припису, а, отже, адвокат не мав права здійснювати представництво інтересів особи у цій справі.
Позиція ВС
Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги, що розгляд справи відбувся за участю представника (адвоката), який не мав повноважень на представництво у суді, оскільки ордер на представництво видано на підставі договору, укладеного до подання до суду зазначеної заяви, тобто такий договір, на переконання заявника, укладено на представництво інтересів у іншій цивільній справі, Верховний Суд відхиляє.
Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
За правилами частини першої статті 26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Отже, правилами зазначеної статті визначено, що повноваження адвоката як представника сторони у справі може бути підтверджено як ордером, так і договором про надання правової допомоги.
Посилання заявника, що договір про надання правової допомоги укладено до подання до суду заяви про видачу обмежувального припису, а отже такий укладено для представництва інтересів особи у іншій справі, не мають правового значення для вирішення цієї справи, оскільки Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не вимагає зазначення у такому правочині відомостей про справу, у межах якої адвокат має намір здійснювати представництво інтересів особи.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції вірно визнав такі доводи безпідставними та спростованими матеріалами справи.
ЛІГА:ЗАКОН розробила LIGA360:АДВОКАТ - комплексне рішення, що поєднує головні інструменти в єдиному робочому просторі для адвоката:
- повна база НПА;
- коментарі до кодексів;
- 85 млн судових рішень;
- подібні справи;
- правові позиції Верховного Суду;
- 6,5 млн досьє компаній і ФОП.
Замовляйте доступ зі знижкою 30 %.
Також читайте:
ВС зазначив, що правова допомога та реальні збитки - не тотожні поняття;
рудовим договором з адвоката знімається обов'язок сплачувати ЄСВ;
Велика Палата вказала, що адвокатські бонуси відносяться до судових витрат;
Чи повинна ДФС сплатити послуги адвокатові відповідача у разі відмови від позову;
Чи встановлено форму документу про оплату послуг адвоката: рішення ВС;
З 2020 року держоргани у суді можуть представляти лише адвокати та прокурори: ВС;
Адвокат з діючим свідоцтвом не може вважатися безробітним;
Коли витрати на послуги адвоката не відшкодують;
Відшкодування витрат на правничу допомогу: Велика Палата сформувала позицію;
Чи можна вибрати спосіб захисту в суді, не вказаний в законі або договорі.
