Дане питання регулюється Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон про ТОВ і ТДВ), а також може визначатися статутом товариства та корпоративним договором, укладеним між учасниками.
Підстави виходу з ТОВ
Не існує єдиного переліку підстав, які є приводом для виходу учасника з ТОВ. Як правило під «виходом з товариства» всі розуміють продаж своєї частки партнерам або третім особам. Проте, якщо проаналізувати Закон про ТОВ і ТДВ, то можна знайти підстави, за яких стає можливим ініціювання виходу учасника з ТОВ:
Особиста воля учасника (стаття 24 Закону про ТОВ і ТДВ)
Учасник може вийти з товариства та отримати вартість своєї частки або ж відчужити свою частку іншим учасникам або третім особам.
Рішення інших учасників про виключення учасника з ТОВ (частина 2 статті 100 Цивільного кодексу України). Прийняття такого рішення можливе за двох умов:
- невнесення вкладу під час формування статутного капіталу (пункт 1 частини 2 статті 15 Закону про ТОВ і ТДВ);
- неподання правонаступником заяви про вступ до товариства (частина 2 статті 23 Закону про ТОВ і ТДВ);
Звернення стягнення на частку учасника у ТОВ (стаття 22 Закону про ТОВ і ТДВ). Підставою для цього є виконавчий документ (виконавчий лист, рішення суду тощо). У такому випадку виконавець пропонує іншим учасникам придбати частку учасника-боржника, щоб за рахунок коштів від продажу погасити борг. Якщо інші учасники не скористаються цим правом, то частка передається на реалізацію на аукціоні в загальному порядку.
Процедура виходу з ТОВ
Якщо частка учасника у статутному капіталі становить менше 50 %, то учасник може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.
Для цього учаснику потрібно звернутися до нотаріуса або в центр надання адміністративних послуг у відповідному районі та надати такі документи:
- Заповнену заяву щодо державної реєстрації юридичної особи за формою 2;
- Квитанцію про сплату адміністративного збору (690,00 грн. у 2021 році);
- Заяву про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, засвідчену нотаріально
Учасник вважатиметься таким, що вийшов в ТОВ з дати державної реєстрації цього факту в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (через 24 години після реєстрації заяви з поданими документами).
Якщо ж частка у статутному капіталі становить більше 50 %, то вихід здійснюється за згодою інших учасників товариства.
Для отримання такої згоди потрібно відправити кожному з учасників заяву про свій намір вийти з товариства з проханням надати згоду на такий вихід. При цьому, підпис на заяві засвідчується нотаріально з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів (частина 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»). Заяву краще відправляти цінним листом з описом вкладення за місцем реєстрації кожного з учасників (для підтвердження дати, коли заява була направлена).
Після цього, інші учасники протягом одного місяця з дня подання заяви приймають рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства. Зауважимо, що статутом ТОВ може бути передбачено і інший строк прийняття такого рішення (або більший, або менший).
Процедура державної реєстрації виходу учасника з ТОВ така сама – потрібно підготувати та подати всі вищезазначені документи і додатково рішення учасників про надання згоди на вихід з товариства (оригінал або нотаріально засвідчену копію).
Якщо документи відповідатимуть закону, то через 24 години учасник вважатиметься таким, що вийшов з товариства.
Розрахунки з учасником
З моменту виходу учасника з ТОВ та до моменту виплати йому вартості частки у статутному капіталі може пройти не менше одного року, тому, якщо учасник виходить з товариства з метою швидкого отримання грошових коштів, то такий план може не спрацювати.
Спочатку товариство зобов’язане повідомити учаснику, який вийшов, вартість його частки. Це повинно статися не пізніше 30 дня з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника (наприклад, отримання виписки з ЄДР). Разом з повідомленням вартості частки учаснику надається її обґрунтований розрахунок.
Для визначення вартості частки залучається суб’єкт оціночної діяльності. Порядок вибору такого суб’єкта може визначатися статутом товариства.
Далі, товариство зобов’язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки.
За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов’язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов’язанням із передачі іншого майна.
Знову ж таки, статутом товариства може встановлюватися інший порядок, розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства.
Відчуження частки
Перш за все, потрібно розуміти, що відчужуватися може лише частка учасника, яка є фактично оплаченою, тобто, грошові кошти внесені учасником на рахунок товариства після його державної реєстрації (частина 3 статті 21 Закону про ТОВ і ТДВ).
Учасник товариства має право відчужити свою частку у статутному капіталі товариства іншим учасникам товариства або третім особам.
При цьому, інші учасники товариства мають переважне перед іншими особами право придбати таку частку (частина 1 статті 20 Закону про ТОВ і ТДВ).
Для цього, учасник, який бажає продати свою частку, зобов’язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу.
Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.
Учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов’язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним.
Судова практика з цього питання є позитивною. Наприклад, 01.06.2021 року по справі № 910/2388/20 Велика Палата Верховного Суду ухвалила нове рішення про переведення Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інститут портфельних інвестицій» права та обов`язки ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж».
Матеріали справи не містили доказів дотримання процедури повідомлення позивача про намір продати свою частку в статутному капіталі ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» та, відповідно, доказів надання йому згоди на відчуження такої частки, що є порушенням положень як закону, так і статуту.
Судова практика по спорам щодо виходу з ТОВ
Очевидно, що вихід одного з учасників з ТОВ не завжди може сподобатися іншим учасникам, адже мова іде про повернення учаснику частки у грошовій формі, зменшення оборотних коштів, відсутність майбутніх додаткових вкладів від партнера тощо.
Особливо, найбільший ризик виникнення спору присутній у ТОВ з двома учасниками, які мають дві рівні частки – 50 %. Як правило, інший учасник займає принципову позицію і просто не надає свою згоду на вихід іншого учасника з товариства.
У подібних ситуаціях суди стають не на сторону учасника, що має намір вийти з ТОВ, тому що у законодавстві фактично відсутній спосіб захисту для такого учасника.
Наприклад, Верховний Суд у постанові від 02.12.2020 по справі № 910/13957/19 вказав, чому такий спосіб захисту, як «зобов’язати учасника надати згоду на вихід з ТОВ» не приймається: відсутні підстави для задоволення позову про зобов`язання ТОВ «Альфа - Квін» провести державну реєстрацію змін в Статуті у зв`язку із виходом учасника зі складу учасників товариства на підставі заяви про вихід учасника, оскільки відсутня згода іншого учасника, а надання такої згоди є правом, а не обов`язком учасника.
А Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 по справі № 910/7674/18 зазначила, що у разі якщо всупереч законодавству, яке діяло на час звернення позивача до суду, товариство не вчиняло дії у зв`язку з виходом учасника з товариства, у тому числі не вирішувало питання про внесення змін до установчих документів товариства, то підстави для виникнення в товариства перед учасником обов`язку внести до ЄДР такі зміни відсутні.
Тобто, якщо інші учасники не захочуть надавати нотаріально посвідчену згоду на вихід іншого учасника з ТОВ, то домогтися такої згоди, навіть за допомогою судових органів, навряд швидко вдасться.
Як вийти з ТОВ без конфліктів
Як би банально це не звучало, але для того, щоб швидко та мирно розійтися з партнерами, слід подумати про це ще на етапі створення товариства.
По-перше, потрібно пам’ятати про статут товариства і не відноситися до нього, як до формального документа, необхідного лише для реєстрації компанії. Згідно з частиною 6 статті 11 Закону про ТОВ і ТДВ статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.
Тобто, у статуті учасники можуть детально прописати процедуру виходу з товариства та обов’язок щодо надання згоди на вихід учасника з товариства, наприклад, після спливу двох років з моменту створення товариства.
По-друге, законодавець передбачив для учасників можливість укладати корпоративний договір - договір, за яким учасники товариства зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації (частина 1 статті 7 Закону про ТОВ і ТДВ). Зміст корпоративного договору не підлягає розкриттю і є конфіденційним.
Це необов’язково має бути багатосторінковий документ з типовими розділами. Достатньо буде передбачити декілька положень, в одному з яких прописати обов’язок одного з учасників надати згоду на вихід іншого учасника. А в разі ненадання згоди – передбачити компенсацію за ненадання згоди у певний строк.
Визнати недійсними таке положення корпоративного договору у судовому порядку буде досить складно.
Наприклад, 16.09.2021 року Південно-Західний апеляційний господарський суд у справі № 916/2796/20 зайняв позицію, що господарюючі суб`єкти вправі самостійно визначати свої взаємовідносини через договори, що містять елементи різних договорів, і навіть таких, що не передбачені чинним законодавством, але оптимально регулюють їх права і обов`язки… тобто сторони договору досягли домовленості, згідно з якою корпоративні права внаслідок виконання його умов залишаться лише одному з них.
Аналізуючи судову практику, яка склалася, та типові конфлікти, які виникають між учасниками ТОВ, радимо понятійні домовленості на етапі створення товариства оформлювати у корпоративний договір, який у майбутньому врегулює ваші спори так, щоб всі учасники залишилися на виграшних позиціях.
