Корупція як поняття ми звикли застосовувати в контексті неправомірної діяльності чиновників державного апарату. Та й боротьба з корупцією теж сконцентрована в цьому напрямку.
Але факт залишається фактом, і там де є владні повноваження і права, пов'язані з посадою залишається місце для отримання особистої неправомірної вигоди. І чим далі бенефіціари від реальних важелів управління, тим вище ймовірність корупції і найголовніше більше можливостей. Корпоративна корупція також багатогранна, винахідлива і руйнівна.
Якщо вести мову про малий бізнес, звідки родом більшість з нас, то мова може йти про банальны крадіжки, а єдиним видом корупції є "відкати". Розглядати питання корпоративної корупції у відриві від крадіжок неможливо, це пов'язані поняття і результатом будь-якої корпоративної корупції все-одно буде заволодіння активу компані.
Піднімаючись вище по харчовому ланцюжку, ми можемо побачити більш різноманітні форми корупції:
- продаж посад, створення кланової структури
- службові підробки
- неправомірне використання ресурсів компанії (як приклад створення окремого бізнесу всередині компанії)
- закупівлі за завищеними цінами
- підкуп органів внутрішнього контролю
Всі ці форми корупції можуть мати як прямий вплив на фінансові результати і репутацію компанії так і завуальоване. Найнебезпечніші це прихована корупція, яку дуже непросто виявити, і головне важко викорінити. До таких видів ставитися створення "кругової поруки" серед групи співробітників з метою розкрадання матеріальних цінностей всередині компанії. З точки зору кримінальну права, все обличчя сприяють розкраданню об'єднані одним спільним умислом. На практиці ж це не так і склад іншого злочину формується вже на ранніх етапах, а саме на етапі прийому на роботу осіб потенційно приголосних сприяти розкраданням. Дані особи можуть і не знати кінцеву мету, але саме умова прийому на роботу є корупційним. Тут мова не йде про банальне підкупі посадової особи компанії з метою прийняття на роботу, а саме про планомірне створення злочинної організації.
Відомий випадок, коли одна велика мережа АЗС звільняє всіх співробітників цілого регіонального підрозділу після визнання повного безсилля в боротьбі з "кругової корупційної порукою". Збитки від необхідності найму, навчання, простою важко уявити. Всьому причиною слабка і неефективна система контролю, побудована класичним способом.
На цьому слід перейти, як зазвичай будуватися система протидії корупції і які в ній слабкі місця
Базовим рівнем контролю в будь-якій компанії є внутрішній аудит, орган покликаний контролювати документообіг компанії, цілісність і реальність даних господарського обліку. Я б назвав цей метод "формальним". Добре, якщо на внутрішній аудит покладаються завдання контролю економічної доцільності та ефективності господарських процесів, так званий контроль "по суті". Весь цей рівень по суті є документальним контролем. Для достатньої ефективності підрозділу внутрішнього аудиту в ньому повинні бути не тільки аудитори і фінансисти (як правило бухгалтера зі стажем), але і особи зі знаннями і досвідом аналізу виробничої і комерційної діяльності. Такими співробітниками можуть бути знову ж мають досвід в окремо взятому процесі (менеджери з продажу, інженери і т.д.) з підготовкою до здійснення процесів аудиту. На даному етапі можна виявити корупційні явища, в основному елементарні розкрадання або більш складні "відкатні схеми"
Наступним рівнем побудови системи протидії корупції є оперативний контроль (фактичний контроль), побудований на базі внутрішньої служби безпеки. В обов'язки цього підрозділу як правило входить інвентаризації, вимір якісних і кількісних показників, контроль за логістикою, фактичні перевірки операцій з ТМЦ.
Тендерні структури існують у всіх більш-менш великих компаніях. Принцип їх роботи зрозумілий і багато в чому побудований на лояльності членів тендерного комітету до керівництва або власникам компанії. Насправді незважаючи на цілий ряд недоліків, довів свою ефективність. Зворотнім боком медалі є корупція всередині тендерного комітету в разі некомпетентності його членів або все тією ж кругової поруки. Залучити члена колегіального органу до відповідальності практично неможливо.
На самому верху, знаходиться підрозділ аналізу та оцінки ризиків. Даний підрозділ на підставі звітів первинних контролюючих підрозділів повинен прогнозувати можливості для корупції, впроваджувати методи протидії на ранніх етапах. Другим функціоналом даного підрозділу я б назвав постійний моніторинг господарських процесів для отримання зворотного зв'язку зокрема.
Важливим засобом для боротьби з корпоративною корупцією є використання сучасних технологій і штучного інтелекту, про що мова буде йти нижче.
На жаль багато компаній обмежуються створенням тільки перших двох функціональних одиниць і то як правило у вигляді ролі до існуючих посад. Щодо проактивного аналізу і моніторингу, то фахівців такої спеціалізації практично не готує система вищої освіти і всі вони зростають всередині компаній.
Перейдемо більш детально до методів виявлення корпоративної корупції
Не варто відокремлювати організаційно-господарські принципи антикорупційної політики компанії від нормативно-правових вимог і понять. Тут, фокус необхідно тримати на завданнях притягнення до відповідальності осіб причетних до корупції, а саме на документуванні протиправної діяльності і притягнення до відповідальності. Про видах відповідальності і тонкощах мова піде нижче.
Якщо мова йде про матеріальну відповідальність у всіх її формах (індивідуальної, колективної (бригадної), то тут все більш-менш зрозуміло. Головне завдання встановити форму провини (навмисно чи ненавмисно). Документальне ж оформлення досить докладно регламентовано, це як правило інвентаризації, договору матеріальної відповідальності, пояснення матеріально відповідальної особи і висновки інвентаризаційної комісії. Далі визначається шлях залучення до відповідальності і межі.
Складнощі виникають на здавалося б елементарних видах корупції "відкат". По-перше, звинуватит тій чи іншій особі відповідальність за закупівлю за завищеними цінами навряд-чи вдасться, особливо після підпису керівника на контакті. По-друге, вписати в посадову інструкцію протиправну відповідальність неможливо. І справа тут як в архаїчному КЗпП, що обмежує роботодавця в таких опціях. "По-третє" задокументувати передачу в тій чи іншій формі неправомірної вигоди посадовій особі без участі дає особи також проблематично, хоча б в контексті ст. 368-3 КК. Нагадаю, що дана стаття не передбачає імунітету в разі повідомлення про вимагання. А входити в таку оперативну комбінацію з незрозумілим результатом мало кому захочеться, та й НС (Р) Д під них не візьмеш, злочин в категорії середньої тяжкості.
Наступна категорія корупційних злочинів у вигляді створення всередині компанії корупційної групи осіб, пов'язаних родинними, особистими або іншими відносинами з метою розкрадань. Тут виникає складність в ліквідації такого джерела корупції, знову ж КЗпП таких кейсів взагалі не передбачає. Тому роботодавцю доводиться йти на хитрість з реструктуризацією, ліквідацій і т.д. щоб звільнити лояльних до корупції співробітників. Робити це необхідно максимально дотримуючись законодавчих процедур спираючись на судову практику по відновленню на роботі і компенсацією заробітку.
Всі ці складності і реалії існуючого законодавства залишають тільки два дієвих напрямки по концентрації зусиль:
- Притягнути до відповідальності можна в разі правильного документального оформлення корупційних діянь та то т.зв. одноепізодих: злодійство, підробка.
- Для виявлення більш витончених корупційних методик необхідно впроваджувати превентивні заходи на всіх етапах: від прийому на роботу до поставлення посадових обов'язків і нарахування заробітної плати в залежності від KPI. До показників ефективності праці можна як раз і внести економічні показники підрозділу. В синергії з антикорупційними процедурами на підприємстві, коли баланс не на користь розкраданням, мотивувати співробітників прямою залежністю від результатів роботи найправильніша стратегія.
Класичний приклад з співробітниками бухгалтерських служб на підприємствах з якими автор стикався не один раз. Не секрет, що оптимізація податків в розумінні бізнесу не завжди узгоджується з думкою податкових органів. Бухгалтер будучи в курсі тих чи інших сумнівних операцій вміло шантажує роботодавця в разі спроб залучити його до відповідальності за відверто незаконні операції. При цьому відомі випадки прямої крадіжки грошових коштів з рахунку і роботодавець зважуючи ризики (часто надумані) приймає рішення нічого не робити з таким співробітником. Ніякі договору про нерозголошення в таких випадках зрозуміло не працюю, а відверто злочинні методи пов'язані з насильством створять більше проблем замовнику.
Порадою в такій ситуації може бути тільки відмова від сумнівних схем мінімізації податків, оформлення трудових відносин, відображення всієї зарплати в звітності та сплата податків і так далі. Ніякого компромату у працівників не повинно бути. Так, це дуже дорого і багато компаній неконкурентні на тлі інших, що вважають за краще знижувати витрати всіма доступними способами.
Другим порадою буде впровадження ефективних політик доступу до інформації. Мова навіть не про комерційну таємницю тощо , А перш за все в використанні методів обмеження доступу, можливості копіювати або використовувати іншим чином інформацію, розголошення якої критично. Коло осіб, які володіють цінними масивом знань повинні бути як матеріально мотивовані, так і мати зрозумілі обов'язки і відповідальність. Важливо мати можливість локалізувати джерело витоку інформації.
Відповідальність персоналу за крадіжку
У контексті питання існує три види відповідальності: матеріальна, адміністративна та кримінальна
Крадіжка або інше заволодіння майном підприємства
З матеріальною відповідальністю все більш-менш зрозуміло, питання регулюється ст. 130-135 ст. КЗпП. Мова звичайно ж саме про прямий умисел заволодіти майном компанії, з одночасним залученням до кримінальної відповідальності.
ст. 185 КК передбачає відповідальність за таємне заволодіння майном без використання службового або іншого становища. Так звані тривіальні крадіжки користуючись знаннями про місця зберігання або доступі до певних ресурсів. Не зовсім корупційний випадок, але в колаборації з побудовою корупційних схем в компанії цілком реальна ситуація по заволодінню майном компанії. Повернемося до прикладу з АЗС, там саме стратегічне рішення проблеми корупції за типом "кругова порука" дозволило припинити крадіжки ТМЦ. Акціонери розглянули питання ширше і виявили, що є склад злочину по ст.191 КК
Саме ст. 191 КК дозволяє притягнути до відповідальності за корупцію в компанії. Я вже наводив приклад головного бухгалтера, який просто перераховував з рахунку компанії на рахунки підконтрольних ФОПів, підписував акти виконаних робіт від імені підприємства і таким чином завдав шкоди роботодавцю. З метою уникнути відповідальності, бухгалтер вдався до шантажу, а саме володів інформацією про податкові порушення на підприємстві і знав про факти виплати зарплати в "конвертах". Іншою важливою обставиною був доступ бухгалтера до електронного цифрового підпису керівника підприємства, що було зроблено для оперативності оплат.
Як бачимо, причин які дозволяють притягнути винну особу до кримінальної відповідальності дві:
- низька податкова культура в компанії
- службова недбалість керівника, що допускає розпорядження рахунком без його участі.
Очевидно, що викорінення цих причин реалізується досить просто. Зовсім інша ситуація з так званими "відкатами".
Випадок добре прихованої корупції був на аграрному підприємстві. Суть була в тому, що агроном разом із завідувачем складом і начальником машинно-тракторного парку організували схему службового підроблення в документах. Агроном, як відповідальний за складання технологічних процесів заклав надлишок мінеральних добрив для внесення під агрокультури. У свою чергу начальники складу і машинно-тракторного парку завищували фактичні цифри внесення добрив. Мінеральне добриво, яке залишалося в надлишку перепродували третім особам.
У цьому випадку, у нас є чиста ч. 3 чт. 191 КК, так як є попередня змова осіб. Виявити цей приклад корупції документальним аудитом практично неможливо, оперативні методу також не працюють. Виявити розкрадання в настільки мінімальних кількостях на одиницю часу також важко. Власник компанії виявив даний випадок корупції, коли встановити трекингової обладнання на сільгосптехніку з лічильником кількості.
Довести службове підроблення та умисел агронома в складанні технологічних документів в ретроспективі без визнання або показань свідків практично нереально.
Висновки:
Корпоративна корупція чимось схожа на внутрішньодержавну, але набагато гірше захищена кримінальним законом, а чинне трудове законодавство ускладнює ситуацію. Виявити не настільки важко, як притягнути до відповідальності. І тому є ряд причин сформованих історично: низька податкова культура, що не розвинені корпоративні стандарти управління, відсутність системи навчання фахівців і саме головний корінь проблеми - низький рівень оплати праці.
Тарасюк Сергій, керуючий партнер АО “Тарасюк і партнери”
