В Україні майже весь 2020-й рік діяв мораторій на податкові перевірки. Бізнес пристосувався до нових реалій і перестав сприймати податкові перевірки, як реальну загрозу. Став менше хвилюватись через отримані запити в порядку ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а коли знаходив себе в плані податкових перевірок, то вважав, що раніше літа карантин все одно не закінчиться, а отже і переживати не варто.
Значний дефіцит бюджету, відсутність додаткового фінансування з боку МВФ, а також постійне декларування влади того, що бюджет будуть наповнювати без додаткового вливання коштів, може свідчити про те, що 2021 рік пройде під знаменням податкових перевірок.
Часткове скасування мораторію на податкові перевірки
Постановою КМУ від 03.02.2021 р. №89 (далі – Постанова № 89) уряд вирішив частково скасувати мораторій на податкові перевірки шляхом скорочення строку дії обмежень, встановлених п. 522 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.
Як видно з Постанови КМУ № 89 від 03.02.2021 року, Урядом дозволені такі податкові перевірки:
- тимчасово зупинені документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті до 18 березня 2020 і не були завершені;
- планові податкові перевірки (документальні перевірки, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 ПКУ);
- позапланові податкові перевірки за фактом взаємовідносин з ризиковими контрагентами (документальні позапланові перевірки з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 і / або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, суб'єктів господарювання реального сектора економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів / послуг (з переліку ризикових платників податків, визначених у рамках роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України);
- документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних термінів надходження товарів за імпортними операціями і / або валютної виручки за експортними операціями;
- документальні позапланові перевірки з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 ПКУ.
Порядок зняття мораторію дуже спірний і викликає багато запитань. Можна довго сперечатись над законністю таких дій, але контролюючі органи вже почали діяти і перевіряти платників податків.
Фактично, у цьому випадку платник податків може:
- або погодитися з діями Уряду і почати готуватися до податкової перевірки з метою її успішного проходження;
- або прийняти рішення про недопуск працівників органу ДПС до перевірки на тій підставі, що в Україні встановлено мораторій на планові податкові перевірки, а Постанова КМУ прямо суперечить положенням ПКУ.
Планові податкові перевірки
З плановими перевірками все більш-менше зрозуміло, оскільки план-графік податкових перевірок публікується на офіційному веб-сайті ДПС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки і знаходиться в публічному доступі.
При формуванні плану-графіку податкових перевірок фіскальний орган перевіряє кожного потенційного представника бізнесу на відповідність критеріям ризиковості.
Побачивши себе в плані перевірок, платнику податків слід одразу починати готуватись до такої перевірки. У судів наразі немає однозначної сталої позиції щодо того, порушуються права платника податків при включенні його в план-графік податкових перевірок, чи ні. А це означає, що оскарження включення платника податків до план-графіку податкових перевірок є ювелірною і дуже ризиковою роботою.
Позапланові перевірки
З позаплановими перевірками не все так однозначно.
Явним тригером можливої скорої позапланової податкової перевірки є запит, отриманий платником податків в порядку статті 73 ПК України. Остання практика показує, що контролюючий орган не часто дотримується вимог, встановлених Податковим кодексом України і не зазначає належної та чіткої підстави для звернення до платника податків з відповідним запитом.
Останнім часом зустрічаються запити, коли контролюючий орган аргументує необхідність отримання пояснень та їх документального підтвердження з підстав необхідності виконання покладених на нього функцій, завдань та/або підтвердження або спростування податкової інформації. Хоча така підстава і не передбачена пунктом 73.3. ст.73 Податкового кодексу України.
В цьому ж запиті контролюючий орган, як правило, вимагає велику кількість документів по фінансово-господарським взаємовідносинам платника податків з його контрагентам як мінімум за один календарний рік.
Остання судова практика Верховного Суду свідчить, що суди критично ставляться до таких запитів і доходять висновку, що без повідомлення фактів, які стали підставою для направлення запиту, платник податків не має об’єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження. А запит може вважатись таким, що відповідає законодавству, якщо в ньому є конкретизація господарських операцій та сум, на які виявлено розбіжності, чіткі посилання на конкретну податкову звітність та підстави, з якими податковий орган пов`язує наявність у платника податків недостовірних даних у податковій звітності або чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. (Постанова ВС від 14.02.2020 по справі №820/2763/16, Постанова від 28.03.2019 по справі №813/1259/18, Постанова по справі №804/2612/16 від 24.04.2018).
Існує підхід, коли платник податків ознайомився з запитом, зробив висновок про його безпідставність та необґрунтованість і вважає, що не повинен відповідати на такий запит взагалі. С точку зору положень законодавства таке право у платника податків є. Однак, рекомендуємо в будь-якому разі відповідати на запити податкової, і якщо запит є необґрунтованим або безпідставним, варто аргументовано на це вказати у відповіді на нього.
Але, не дивлячись на це, на практиці трапляються ситуації, коли незалежно від того, надасть платник податків відповідь на такий запит і запитувані копії документи чи відмовить з підстав невідповідності запиту вимогам статті 73 ПКУ – контролюючий орган все одно призначить позапланову податкову перевірку. І це варто розуміти.
Хто знаходиться під пильною увагою контролюючого органу?
Особливу увагу при податкових перевірках в 2021 році будуть приділяти співпраці юридичних осіб з фізичними особами-підприємцями та намагатимуться доводити, що ФОПи є частиною юридичних структур суб’єктів господарювання.
Також поза увагою явно не залишаться і перекочують з минулих років взаємовідносини по послугам, які не мають явно вираженого результату, такі як консультаційні, маркетингові, рекламні тощо. Під пильним наглядом будуть і взаємовідносини із нерезидентами.
Детально буде досліджуватися і формування податкового кредиту з ПДВ, а враховуючи останні заяви з боку керівництва ДФС, боротьба зі скрутками та схемним податковим кредитом з ПДВ все ж очікується.
І куди ж без сумнівних (фіктивних, нереальних) господарських операцій? Наразі, кожен другий акт документальних податкових перевірок, має згадку про нереальні господарські операції. І ситуація навряд чи зміниться, адже податковому органу найпростіше визнавати операції нереальними, оскільки це не потребує необхідності формувати правові позиції в Акті перевірки.
Дуже уважно податкова слідкує за платниками податків, які співпрацюють з державним бюджетом. Подальший рух коштів, формування ціноутворення та місця закупівлі товарі детально аналізуються.
Якщо в вищезазначеному впізнали себе – краще задуматись про можливі ризики вже зараз.
Підготовка до податкової перевірки
Найкращий спосіб успішно пройти податкову перевірку – підготуватись до неї. Адже коли податкова перевірка вже почалась, у платника податків залишається не так багато варіантів поведінки.
Як правило, знаючи про можливу податкову перевірку, підготуватися до неї можна набагато ретельніше. А тому, якщо за результатами аналізу плану-графіку податкових перевірок, платник податків знаходить себе в плані, час почати готуватись до перевірки за останні 3 роки. Якщо ж платник податків отримав запит по взаємовідносинам з конкретним контрагентом, не зайвим буде проаналізувати документальне оформлення взаємовідносин з таким контрагентом або ж завчасно подбати про додаткові докази.
У кожної компанії є «вразливі» місця, які необхідно виявити перед перевіркою, щоб цього не зробили перевіряючі.
- Зробіть аудит первинної документації. Якщо у компанії є не підтверджені витрати, або компанія сформувала податковий кредит з ПДВ по сумнівним операціям, або ж компанія має велику кількість взаємовідносин по послугам, які не мають явно вираженого результату, ці ризики необхідно пропрацювати завчасно.
Інколи додатковий звіт по маркетинговим послугам або додаткові докази виконання принципу належної обачності дозволять уберегти бізнес від фінансових донарахувань.
Варто розуміти, що аудит первинної документації і робота податкових адвокатів не ставить під сумнів компетентність бухгалтерів, а лише дозволяє поглянути на взаємовідносини з іншого, суто юридичного погляду, виходячи з розуміння можливих претензій з боку контролюючого органу.
- Перевіряйте своїх контрагентів. Фігурування контрагентів в кримінальних провадженнях, віднесення їх до списку ризикових, а також відсутність належної матеріально-технічної бази (неоформлені співробітники, орендований склад за готівку, використання транспорту без його належного оформлення тощо) може поставити під сумнів реальність операції, не дивлячись на те, що така операція дійсно було.
Рекомендуємо розробити інструкцію по перевірці контрагентів і впровадити ведення окремого досьє на контрагентів, хоча б на самих важливих для вашого бізнесу. Такі дії дозволять в повній мірі показати дотримання принципу належної обачності, який перекочував в нашу судову практику з рішень ЄСПЛ і полягає в тому, що платник податків має вчинити всі можливі дії для того, щоб перевірити благополучність свого контрагенту.
Порядок виконання платником податків принципу належної обачності дуже гарно проаналізований в Постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року по справі № 140/1611/19. Виконання рекомендацій Верховного суду дозволить знизити ризики і буде перевагою у подальшому податковому спорі.
- Розробіть чіткі інструкції. Поява перевіряючих – це завжди стрес. А тому співробітники компанії повинні чітко розуміти, який алгоритм дій і хто відповідальний за супроводження податкової перевірки. В інструкції необхідно чітко вказати, що спілкування з перевіряючими веде виключно директор та / або адвокат, а також головний бухгалтер. Іншим співробітникам варто утриматися від підписання будь-яких документів і спілкування з інспекторами.
Не зайвим буде сформувати перелік можливих питань з боку представників ДПС і підготувати на них відповіді, продумати схеми укладання угод і виконання їх умов.
Підготовка до податкової перевірки – найкраща тактики захисту. Адже заздалегідь виявлені ризики можна пропрацювати і мінімізувати їх питому вагу.
Оскарження результатів
Статистика свідчить, що переважна більшість податкових перевірок, незалежно від їх виду, закінчуються Актом податкової перевірки.
Отримуючи Акт податкової перевірки, зверніть увагу на те, під чим ставите підпис. В акті перевірки, на останній сторінці є рядок, в якому зазначено, що платник податків, підписуючи цей Акт податкової перевірки, підтверджує що у нього немає додаткових (інших) документів, які спростовують встановлені в Акті перевірки факти. Тому розписуючись в Акті податкової перевірки необхідно вказувати, що розписуєтесь тільки про факт отримання Акту податкової перевірки, але з його змістом не згодні.
Слід також скористатись процедурою адміністративного оскарження шляхом подання заперечень на акт перевірки, а потім і скарг на податкові повідомлення-рішення. Явною перевагою такою процедури є можливість скасування ППР без сплати судового збору та в чіткі строки, які встановлені ст.86 та п.п.56.8-56.9 ст.56 ПКУ. На цьому ж етапі можна залучити Раду Бізнес-Омбудсмена, але за умови, що ви точно впевнені, що не порушували жодного із положень податкового законодавства.
Важливо пам’ятати, що використання процедури адміністративного оскарження скорочує строки на подальше судове оскарження. Верховний Суд постановою від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 «оживив» норму пункту 56.19 ст.56 ПКУ, якою передбачається місячний строк для звернення до суду після використання процедури адміністративного оскарження.
Готуючись до податкового спору необхідно розуміти, що норми КАС України про обов’язок доказування правомірності рішення діють не лише на контролюючий орган, і до податкових спорів давно вже застосовується принцип змагальності сторін. А тому саме від платника податків залежить успіх чи поразка у податковому спорі.
Від належного оформлення документів, грамотної і своєчасної підготовки до податкової перевірки, супроводу перевірки і розробленої заздалегідь стратегії залежить можливість успішно оскаржити результати податкової перевірки в адміністративному та/або судовому порядку. Успішно оскаржені рішення про податкові донарахування і відсутність фінансових втрат для Клієнта – це головна мета грамотної тактики захисту для податкового адвоката.
Дмитро Кулик, адвокат, молодший партнер ЮК Legal House
