Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 31.08.2026 р. у справі № 160/9731/25 залишив без задоволення касаційну скаргу територіального органу Державної служби України з питань праці (далі - Держпраці) і підтвердив скасування трьох штрафів по 71 000 грн, накладених на підприємця за нібито неоформлених продавців у його магазинах. Продавці, які проводили розрахункові операції з товаром підприємця, виявилися штатними працівниками товариства - власника мережі магазинів, що продавало цей товар за договором на реалізацію, тож відповідальність за оформлення трудових відносин несе саме товариство.
Детальний розбір доказового стандарту для штрафу за фактичний допуск до роботи, розподілу ролей між податковим органом і Держпраці та межі, що відділяє реалізацію товару через чужу мережу від забороненого обміну персоналом, - у повному аналізі на LIGA360.
Розподіл повноважень тут не випадковий - контроль за додержанням законодавства про працю проводить Держпраці, а податкові органи вправі фіксувати ознаки неоформленої праці під час власних фактичних перевірок і передавати виявлене Держпраці для накладення штрафу. Верховний Суд підтвердив, що ця конструкція відповідає закону, а в умовах воєнного стану, коли планові й позапланові заходи нагляду здебільшого призупинено, акт податкового органу став основним каналом, яким подібні порушення взагалі потрапляють у поле зору контролюючих органів.
Утім, самого факту, що розрахункову операцію провела особа поза списком застрахованих осіб підприємця, для штрафу недостатньо. Акт перевірки має містити достатній обсяг доказів саме трудових відносин з підприємцем, а доводити правомірність свого рішення повинен орган, який наклав штраф, - Держпраці ж не спростувала документів товариства про те, що продавці працювали і отримували зарплату саме в нього.
Практику Верховного Суду за подібними спорами про розмежування продажу товару через чужу мережу і забороненого обміну персоналом можна знайти в добірці судової практики LIGA360. Замовити демо.
