Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Договір позики: з ким укладати, як правильно оформлювати та на що звертати увагу

Договір позики відомий українському бізнесу дуже давно та використовується як один із найбільш вживаних інструментів фінансування. Окрім того, й в особистому, навколобізнесовому світі ним користуються не менш успішно.

Однак відомість конструкції ще не означає її простоту. Скільки часу ми щоденно позичаємо кошти, стільки продовжуємо зустрічати очевидні та не дуже питання щодо правильності договорів, які ми укладаємо, та пов'язаних з ними ризиків. Тож розглянемо як правильно укласти договір позики, щоб укласти його дійсно правильно.

Хто може укласти договір позики?

Сторонами договору позики можуть бути як фізичні особи, так і юридичні, незалежно від їх статусу та видів діяльності.

Тривалий час залишалось дискусійним питання права юридичних осіб, що не мають статусу фінансових установ, надавати процентні позики. Однак наразі в цьому питанні поставлена доволі впевнена крапка. Позики, як безпроцентні, так і з нарахуванням проценту, можуть надаватися будь-якими юридичними особами за рахунок їх власних коштів. В окремих випадках обмеження щодо надання позик можуть встановлюватися установчими документами деяких юридичних осіб.

Як правильно укласти договір позики та чи потрібна розписка?

Договір позики має укладатися в письмовій формі, якщо ви позичаєте не менше 170 гривень або позичальником виступає юридична особа.

Зазвичай письмова форма передбачає наявність єдиного документу, підписаного обома сторонами – позикодавцем та позичальником. Однак порушення цього принципу не вплине прямо на дійсність договору та обов'язковість повернення позики. Письмовою буде вважатися будь-яка форма договору, яка фактично підтверджуватиметься належними документами, в яких зафіксовано умови надання позики. Серед таких документів і всім відома розписка.

Необхідність розписки, як документу, що підтверджує надання позики, обумовлене тим, що, у випадку виникнення спору про стягнення боргу, суд не прийматиме до уваги свідчення свідків для підтвердження факту одержання позики в певному розмірі.

Зверніть увагу, що розписка може виступати і як документ, що підтверджує фактичне передання позики, за умови наявності окремого письмового двостороннього договору, і як документ, що сам по собі є підтвердженням укладення договору (навіть якщо окремий двосторонній документ сторонами не підписувався).

Незалежно від того, яку конструкцію ви обираєте, ключовим є відобразити письмово: 

  • суму позики та підтвердження правової природи договору (тобто надання саме позики, а не, наприклад, здійснення оплати за якимось іншим договором);
  • фактичне отримання позичальником позики; та
  • дату надання позики. 

Розписка як окремий документ потрібна далеко не завжди. Вас можуть не лякати конструкції, в яких підтвердження факту отримання позики зазначається безпосередньо в двосторонньому договорі, який підписується сторонами. Такий спосіб також відповідає вимогам закону. 

Окремо варто зазначити, що факт надання позики у випадку безготівкових розрахунків, зокрема між юридичними особами, не потребує жодних додаткових посвідчень, та може бути підтверджений документами, що підтверджують зарахування коштів на рахунок позичальника. 

Детальніше: постанова ВС від 24.02.2016 № 6-50цс16 

Автоматизуйте свою договірну роботу з новим функціоналом LIGA360
Інструмент Contractum проаналізує текст ваших договорів, оцінить надійність сторін-підписантів та проінформує про наближення дат при виконанні умов договору

Який юридичний зміст позики? 

Тут взагалі можна запідозрити нас в тому, що ми задаємо очевидні питання. Однак ні, насправді далеко не завжди зміст та правова природа позики вірно розуміються не тільки пересічними громадянами або досвідченими управлінцями, а й навіть юристами. 

Кажучи "позич мені" ми часто інтуїтивно маємо на увазі "дай покористуватися". Та ж ні, надаючи позику ми передаємо її предмет, наприклад грошові кошти, у власність позичальнику, а не в користування. Незвично? Так, однак ми пояснимо. 

Коли мова йде про надання в користування, ми заходимо в площину відносин оплатної оренди та безоплатної позички, а саме: ми передаємо конкретно визначену річ, нею протягом певного часу користуються, потім повертають нам цю ж саму річ.

Очевидно, що надаючи в користування грошові кошти, ми не очікуємо отримати назад ті ж самі купюри. Звичайно мова йде про повернення виключно рівної суми. Тобто основою природи позики є надання іншій особі у власність належного тобі майна, розуміючи, що вона поверне тобі не отримане, однак аналогічне майно.

Що можна передати в позику?

Юридична природа позики (передання майна у власність) зумовлює характеристику предмету цього виду договору. Предметом позики можуть бути не тільки звичні нам грошові кошти, а й будь-які речі, визначені родовими ознаками, тобто такі, що не мають індивідуальних характеристик. Так, ми можемо передати в позику, наприклад зерно.

У всіх випадках надання позики позичальник зобов'язаний повернути таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, яку ним було отримано від позикодавця.

Звичайно, найбільш широко вживаною та відомою нам структурою є надання в позику саме грошей, тому надалі зосередимося на них.

З якого моменту договір позики набирає чинності?

Виключно важливим є правильне розуміння моменту, з якого договір позики вважається укладеним. Позика віднесена законом до так званих реальних договорів, для яких одного лише документального оформлення запланованих відносин недостатньо. Договір позики вважатиметься укладеним виключно з моменту фактичного передання коштів позичальнику.

Тобто ми маємо зазначити в договорі не лише про те, що "позикодавець зобов'язується надати позику", а й фактично її надати для того, щоб взаємовідносини виникли між сторонами в юридичному сенсі. Укладення двостороннього договору із детально розписаними його умовами та обов'язками позикодавця насправді не буде породжувати для останнього жодних зобов'язань до моменту фактичного передання ним позики.

Це не лише свідчить про неможливість примушування когось до надання позики, навіть якщо така домовленість насправді існувала, а й ще раз висвітлює, чому так важливо зафіксувати письмово момент фактичного отримання позики позичальником.

В якій валюті можна надати позику?

Питання валюти договору на сьогодні залишається серед відкритих та не до кінця врегульованих зон позикових відносин.

Загальний принцип проведення розрахунків на території України в національній валюті зумовлює позицію, за якою позики між резидентами в межах України мають надаватися в гривні. Позиція виключно гривневих позик існувала досить довгий час і похитнулася лише протягом останніх років, коли суди ще досить несміливо та поодиноко почали висловлювати позицію про те, що загалом валютні позики не те щоб зовсім заборонені законом.

В основу права на надання валютних позик варто було б покласти те, що у випадку договору позики грошові кошти є не засобом платежу та здійснення розрахунків, а виступають предметом самого договору (як, наприклад, будинок для договору оренди). Тобто надаючи в позику кошти ми не здійснюємо розрахунки, а реалізуємо умову іншого за своєю правовою природою договору. Досить яскраво це видно на прикладі згадуваного нами вище зерна, яке ми також можемо передати в позику, однак в нас не виникне жодного сумніву, що таке передання не є процесом розрахунку за договором.

Однак із позиками грошових коштів все складніше. Їх поява в структурі взаємовідносин негайно пов'язує їх із валютним законодавством, намагаючись накласти певні обмеження.

Повертаючись до питання позитивної динаміки, суди, хоча й посилаються подекуди на те, що валютні позики нібито не заборонені, однак обґрунтовується це не досить чітко. Тут і посилання на відсутність законодавчих заборон на здійснення стягнення в іноземній валюті, і на право прийняття судових рішень в різних валютах, і на відсутність прямої заборони на розрахунки в іноземній валюті, однак наявність певних для цього умов в законі. В окремих рішеннях суди, хоч і зазначають досить чітке та недвозначне формулювання щодо права надавати позики в іноземній валюті, однак посилаються на законодавство, що наразі вже не діє.

В результаті ми все ж не можемо однозначно стверджувати, що позики в іноземній валюті будуть повністю прийнятним та не ризиковими на сьогодні, а відтак радимо розглянути можливість визначення в договорів гривневих сум позики, валютних прив'язок, процентів та інших інструментів забезпечення інтересів позикодавця.

Детальніше: постанова від 18.09.2020 № 916/4693/15постанова від 04.07.2018 № 761/12665/14-ц, постанова від 16.01.2019 № 373/2054/16-ц  

Як мають нараховуватися проценти?

Загалом розмір процентів може визначатися договором позики. Зафіксувати розмір процентів, що будуть сплачуватися за користування позикою, можна і безпосередньо в розписці про отримання позики.

Тут варто звернути увагу на те, що, якщо договором, оформленим сторонами, не встановлений розмір процентів, позикодавець в силу закону має право вимагати сплати таких процентів на рівні облікової ставки Національного банку України. Тобто якщо наміру встановлювати проценти за позикою немає, про це потрібно прямо зазначити в договорі, розписці або іншому еквівалентному документі.

Встановлений законом процент в розмірі облікової ставки Нацбанку не буде застосовуватися у випадках, якщо: 

  • розмір проценту визначений договором;
  • договір укладений між фізичними особами на суму до 850 гривень і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності;
  • предметом договору є не грошові кошти, а інші речі, визначені родовими ознаками; та/або
  • договір позики укладено в іноземній валюті. 

Сторони не можуть змінити природу процентів, визначивши їх в твердій сумі безвідносно до суми боргу тощо. А от порядок нарахування та виплати процентів може бути врегульований договором. За відсутності такої домовленості, проценти мають виплачуватися щомісяця до дня повернення позики або закінчення строку надання позики, в залежності від того, що сталося раніше. 

Дійсно, вирішальне значення для сторін може мати період нарахування процентів за користування позиковими коштами. Так, усталеною є позиція, що проценти, визначені договором позики, можуть нараховуватися виключно протягом строку позики, що визначений договором. З моменту закінчення такого строку, зокрема у випадку вимоги позикодавця достроково повернути позику в зв'язку із порушеннями позичальника, нарахування договірних процентів припиняється. 

Детальніше: постанова від 18.09.2020 № 916/4693/15, постанова від 28.03.2018 № 444/9519/12    

Як правильно врегулювати строк повернення позики?

Наступним питанням, на яке варто звернути увагу є строк повернення позики. Якщо договором такий строк не буде встановлено, позика має бути повернена протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем відповідної вимоги. Окрім того, безпроцентна позика може бути погашена позичальником достроково в будь-який момент, якщо договором не встановлено відповідної заборони.

Відповідно, якщо ви маєте на меті забезпечити впевнене та спокійне користування коштами протягом певного строку, або маєте намір стабільно отримувати проценти за позикою, не бажаючи позбутись такої можливості зарано, строк надання позики варто врегульовувати безпосередньо в договорі. Такий строк може бути визначений як певним періодом в часі, так і конкретною датою, в яку позичальник має повернути позику.

Як попередити порушення договору?

Останнім, однак не за важливістю, розглянемо питання забезпечення інтересів позичальника та попередження порушень договору.

Ми вже згадувати, що проценти за користування коштами, передбачені договором, сплачуються виключно до моменту закінчення строку надання позики. Тож як захистити свої інтереси після його спливу? Адже стягнення процентів, й не просто процентів, а бажано ще й підвищених є надважливим у випадку порушень позичальника.

За замовчуванням закон передбачає сплату 3% річних у випадку порушення строку повернення позики, залишаючи за сторонами право змінювати вказаний розмір за власною домовленістю. Тобто для захисту прав кредитора необхідно окремо визначити в договорі, що після закінчення строку надання позики, у випадку її неповернення позичальником, останній зобов'язаний сплачувати проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, як захід відповідальності за порушення договору, чітко визначивши розмір таких процентів.

Окрім цього, можна передбачити також додаткові умови щодо сплати позичальником неустойки у зв'язку із порушенням договору. При цьому вказана неустойка носитиме характер одночасно і забезпечення зобов'язання, і міри відповідальності боржника.

Вже згадували між рядків й питання про дострокове повернення позики у зв'язку із порушеннями боржника. Дійсно, якщо позичальник прострочив повернення будь-якого чергового платежу позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення всієї позики. Направлення такої вимоги відповідним чином змінює погоджений сторонами строк надання позики. Саме тому для всіх неустойок, процентів та інших штрафних санкцій, що передбачені договором позики як захід відповідальності за неповернення позики, дуже важливо передбачити, що вони зберігають свою дію і після закінчення строку дії договору.

Звичайно повернення позики може бути забезпечене також заставою або іншими засобами забезпечення, такими як порука, гарантія тощо. Важливим аспектом в цьому розрізі є те, що втрата передбаченого договором забезпечення або погіршення його умов, за відсутності вини позикодавця, є підставою для вимоги останнього достроково повернути позику, якщо інше не встановлено договором.

Детальніше: постанова від 04.02.2020 № 912/1120/16постанова від 24.09.2020 № 905/2852/16  

ВИСНОВКИ:

На перший погляд проста конструкція договору позики насправді приховує ряд особливостей, про які дійсно варто знати та враховувати їх при укладенні відповідного договору. Серед таких особливостей: 

  • основні умови та момент набрання чинності договором;
  • валюта позики та порядок нарахування процентів;
  • порядок повернення позики та відповідальність за порушення умов договору.

В цій статті проаналізовані всі зазначені умови та надані рекомендації, що дозволять вам позичити кошти безпечно та з дотриманням вимог закону.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Схожі новини