Останнім часом дуже часто обговорюють питання державного боргу, причому непоодинокі випадки маніпулювання темою або неправильного тлумачення ситуації. Тому час настав пояснити окремі факти, оскільки саме Міністерство фінансів відповідає за ефективне управління боргом.
|
Поліна Ярова |
Чи тільки в Україні існує державний борг? Ні. Державний борг - це похідна від кількох компонентів: державної політики в усіх сферах життя країни, макроекономічної ситуації та поведінки економічних агентів. Як свідчать дані для різних країн, борг існує у всіх країни за винятком кількох невеликих країн. Водночас рівень боргу суттєво різниться: наприклад у 2017 році від 9% від ВВП в Естонії до 237% ВВП в Японії.
Борг сам по собі не є шкідливим та небезпечним для держави та суспільства. Водночас він може збільшувати вразливість країни до шоків (напр. валютних). Тому в світі дедалі більше приділяють уваги оцінці стійкості державного боргу. Важливе значення має саме розмір боргу по відношенню до ВВП, оскільки він відображає спроможність держави в майбутньому обслуговувати свій борг і надалі розвивати економіку.
То чому ж країни живуть в борг? Серед основних причин боргу можна назвати макроекономічну ситуацію та державну політику в сфері економіки та фінансів. Досвід інших країн загалом, та України зокрема, свідчить, що борг зростає під час і після економічної / фінансової кризи:
держави збільшують запозичення, щоб профінансувати поточні видатки на фоні скорочення доходів,
борг по відношенню до ВВП зростає через девальвацію курсу національної валюти, яка є результатом кризи.
Саме це відбувалось в Україні під час кризи 2008-2009 років, а також у 2014-2015 роках.
При цьому економічна політика держави є також надзвичайно важливою причиною зростання боргу. Так, борг може збільшуватись, коли державі потрібно збільшити фінансування інфраструктурних проектів, реформ, зокрема в медицині та освіті. Інвестиції в інфраструктуру та людський капітал, при правильно визначених пріоритетах, стимулюватимуть розвиток економіки в середньо- та довгостроковому періодах, що, в свою чергу, дозволить скоротити борг.
В Україні протягом останніх років ми збільшували фінансування таких інвестицій, але передусім за рахунок підвищення ефективності видатків та перерозподілу з інших статей. Водночас, внаслідок агресії Російської Федерації потребувала суттєвого підвищення інша стаття видатків - оборона та безпека, на яку ми зараз витрачаємо 5% ВВП. В умовах війни та втрати територій, фінансово-економічної кризи та потреби у збільшенні видатків на оборону та безпеку, Україні допомогли міжнародні партнери, надаючи нам пільгове фінансування: МВФ, Світовий Банк, ЄС, США, Японія, Канада та ряд інших партнерів.
Міжнародний досвід свідчить, що держави не визначають метою скорочення боргу до нуля, але визнають потребу його скоротити до певного рівня стійкості. Такий рівень залежить від темпів зростання економіки, відсоткової ставки, за якою країни позичають на внутрішньому та зовнішньому ринках, а також від розвитку інституцій.
То чи буде знижено борг? У 2019 році уряд ухвалив другу ітерацію Середньострокової стратегії управління державним боргом, розроблену Мінфіном в новому форматі. Внаслідок реалізації попередньої Стратегії було знижено державний борг з 61,5% ВВП на кінець 2017 році до 52,3% ВВП на кінець 2018 році. Надалі планується, що борг буде знижено до 43% на кінець 2022 році. В Стратегії визначено чотири цілі:
1. Збільшення частки державного боргу у національній валюті.
2. Продовження середнього строку до погашення і забезпечення рівномірного графіка погашення державного боргу.
3. Залучення довгострокового пільгового фінансування.
4. Продовження розвитку міцних взаємовідносин з інвесторами та подальше удосконалення політики управління державним боргом
Чому потрібно збільшувати частку державного боргу в гривні? Пріоритетом залишається збільшення частки гривневого боргу, оскільки доходи уряд отримує саме в національній валюті. Тому при такому підході суттєво знижується вразливість боргу до валютних шоків.
Водночас уряд також залучає кошти в іноземній валюті, оскільки потрібно рефінансувати валютний борг, тоді як НБУ не друкує долари США, а міжнародні резерви не гумові, хоча і зросли до рівня кінця 2013 року.
Чому довші запозичення ліпше, ніж коротші? Міністерство фінансів вже не один раз наголошувало, що на 2019-2021 роки припадають пікові виплати з погашення державного боргу. Тому, додаткові запозичення із терміном погашення в ці роки негативно впливають на фіскальну стійкість, оскільки обмежують спроможність уряду в найближчі роки фінансувати важливі програми розвитку.
Саме тому, з квітня 2019 року Міністерство фінансів почало випускати 5-річні гривневі ОВДП з погашенням у 2023 році. На сьогодні таких ОВДП випущено на 10,2 млрд грн, а середня дохідність склала 15,84% річних. Виважена стратегія управління боргом дозволяє вчасно фінансувати боргові виплати, а також соціально важливі програми і програми розвитку. Водночас уряду потрібно ефективно визначати пріоритети.
Чому запозичення для України дорогі? Нам часто говорять, що Україна робить дорогі запозичення, і для пояснення цієї ситуації потрібно окремо дивитись на внутрішній та зовнішній борг.
На внутрішньому ринку завдяки ефективній політиці та відкриттю доступу нерезидентів на нашого внутрішнього ринку через міжнародний депозитарій Clearstream Міністерство фінансів вже почало траєкторію до зниження дохідності ОВДП, однак спроможність такого кроку обмежена. На ставку за ОВДП передусім впливає висока облікова ставка НБУ, як індикатор вартості грошей (хоча НБУ і знизив її 17-го липня на 0,5 в.п. до 17%). Тому очікувати суттєвого зниження дохідності за ОВДП можна буде лише після відповідного зниження облікової ставки.
Водночас для інвесторів на міжнародних ринках капіталу таким індикатором є кредитні рейтинги країни та співпраця з МВФ. Поточні кредитні рейтинги України є низькими (на рівні B-/B/Caa за шкалою рейтингових агентств Fitch, Standard&Poors та Moody's). Це є результатом відсутності системних реформ та накопичених макроекономічних дисбалансів до 2014 року, втрата територій у 2014 році та війна на Сході України, внаслідок чого відбулось суттєве падіння економіки України у 2014 та 2015 роках (відповідно на 6,6% та 9,8%). Проведена у вересні 2015 року реструктуризація державного та гарантованого державою зовнішнього комерційного боргу допомогла країні втримати фінансову ситуацію та згладити пікові боргові виплати, але довгий період визначала низькі рейтинги України. За нашими оцінками після 2020 року фактор проведення реструктуризації вже не буде визначальним для рейтингових агентств та дозволить при продовженні політики стабілізації й економічного розвитку суттєво покращити рейтинги країни.
Ми очікуємо, що макроекономічна ситуація, відповідальна фіскальна політика та ряд реформ, які впроваджувались в Україні протягом останніх років, позитивно вплинуть на кредитні рейтинги вже в найближчий рік, що здешевить наші запозичення на зовнішньому ринку. Ці ж чинники сприятимуть подальшому зниженню інфляційних очікувань та, відповідно, облікової ставки НБУ, що дозволить нам знизити вартість запозичень на внутрішньому ринку.
Саме тому ми плануємо надалі продовжувати впровадження реформ, активно розпочати велику приватизацію та запровадити ринок землі. Це дозволить нам продовжити співпрацю з нашими міжнародними партнерами: МВФ, Світовим банком та іншими МФО, а також ЄС, які надають Україні пільгове фінансування, яке є довшим і набагато дешевшим, ніж ринкові запозичення.
Тому, Реформи вперед!
Зверніть увагу на корисні для бізнесу інноваційні продукти компанії ЛІГА:ЗАКОН:
СONTR AGENT - сервіс моніторингу та перевірки контрагентів, який дозволяє володіти актуальною інформацією про бізнес-партнерів;
SEMANTRUM - сервіс медіамоніторингу, який допомагає відслідковувати, що пишуть, говорять чи показують ЗМІ стосовно вас чи вашої компанії;
PatentBot - чат-бот, який допомагає в режимі 24/7/365 реєструвати торговельні марки і фіксувати авторські права в кілька кліків через Facebook Messenger або веб-версію. Процес подачі заявки на реєстрацію торговельної марки або фіксацію авторського права займає 5-7 хвилин;
ReporTaх - бот-бухгалтер для ФОП, який самостійно розраховує та сплачує податки, а також подає звітність до держорганів. Сервіс доступний для ФОП другої та третьої групи, які не мають оформлених працівників.
