Ефективне управління держборгом - один з пріоритетів роботи Міністерства фінансів. Підходи, які ми щорічно визначаємо в Середньостроковій стратегії управління державним боргом, вже дали результати: державний борг та гарантований державою борг по відношенню до ВВП скоротився з 81% у 2016 році до 61% в кінці 2018 року, а частка держборгу, номінованого в гривні лише за 2019 рік зросла з 33,4% до 38,8%. Крім того, плідна співпраця з МВФ дозволяє нам залучати пільгове фінансування, яке є довшим та дешевшим, ніж ринкове.
Попри це, останні новини показують активне поширення «зради» там, де її нема. Хтось робить це через некомпетентність, а хтось - через бажання дискредитувати. Як результат - маємо ситуацію, коли брак комплексного розуміння питання створює сприятливі умови для спекуляцій та викривленої подачі реальних фактів.
Міфів про борг існує безліч. Сьогодні хочу сконцентруватись на розвінчанні основних сумнівних тез і пояснити чому борг - це не зло, ОВДП - надійний інструмент інвестування, а нерезиденти насправді допомагають знизити ставки запозичень.
Неправда 1: Мінфін нічого не робить для зменшення боргового навантаження
«Влада умисно вганяє країну в борги» - теза, що міцно вкоренилася в списку улюблених у будь-якого популіста. Насправді ж, кожна країна здійснює фінансування дефіциту бюджету через випуск боргових зобов'язань, контролюючи їх обсяг на безпечному рівні.
Сума державних запозичень, які здійснює Мінфін - показник, що суворо регламентується бюджетним законодавством, а їх обсяг щорічно визначається законом про держбюджет, що схвалюється парламентом.
Крім цього, Уряд за поданням Мінфіну щорічно затверджує Середньострокову стратегію управління державним боргом - документ, ознайомившись з яким кожен громадянин може отримати усю необхідну інформацію про борг. Стратегія включає пріоритети та плани уряду щодо управління державним боргом, ризики, які з цим пов'язані та завдання з реалізації боргової політики.
Ефективність політики управління державним боргом можна прослідкувати, поглянувши на показник відношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП, який відображає стійкість фінансів держави. Він знизився на 20% за два роки: з 81% у 2016 році до 61% у 2018 та, за оцінками Мінфіну, продовжить скорочуватись до кінця 2019 року. План дій уряду передбачає досягнення Мінфіном на кінець 2024 року зменшення такого співвідношення до 40 %.
Виконуючи Стратегію, ми збільшуємо частку держборгу у національній валюті, що лише за 2019 рік зросла з 33,4% до 38,8%. Це важливо, оскільки знижує ризик негативного впливу можливих різких коливань валютного курсу на публічні фінанси. Вдумайтесь, на сьогодні девальвація національної валюти по відношенню до долару США лише на 1 гривню, збільшує розмір державного боргу на близько 45 мільярдів гривень.
Активна робота ведеться і над продовженням середнього терміну погашення боргу. Якщо на початку року ОВДП розміщувались з середнім строком 6 місяців, то сьогодні це вже 2 роки і цей показник зростає. Це дає час уряду на фінансування важливих реформ, які сприятимуть зростанню економіки вже через кілька років. В стратегії це описується як ризик рефінансування боргу.
Значних успіхів в управлінні цим ризиком ми досягли цього року, коли здійснили перші успішні розміщення ОВДП зі строком обігу більше 5 років, що також є підтвердженням довіри інвесторів та їх готовності вкладатися в довгострокові інструменти. Завдяки зростанню економіки, погашення таких ОВДП вже нестиме менший тягар для економіки загалом, ніж якби борг повертали вже наступного року.
Підтверджують ефективність роботи Мінфіну і оцінки міжнародних рейтингових агенцій. Минулого тижня Standard & Poor's, слідом за Fitch та R&I, підвищило довгостроковий суверенний кредитний рейтинг України зі стабільним прогнозом.
Неправда 2: Мінфін продає ОВДП в гривні з дохідністю в 20%
Почати варто з того, що ставка розміщення ОВДП формується на основі попиту і пропозиції на ринку капіталу та залежить від багатьох факторів, що формують вартість грошей на ринку, а також потреб в залученні коштів. Саме для доходності за ОВДП одним із визначальних орієнтирів є облікова ставка НБУ.
Це пояснюється тим, що комерційні банки, які представляють найбільший сегмент інвесторів в ОВДП, мають альтернативні інструменти для розміщення вільних коштів. Зокрема, йдеться про двотижневі депозитні сертифікати НБУ з дохідністю, що не може бути менше облікової ставки регулятора.
Цілком логічно, що за умов нижчої дохідності ОВДП, банки просто обиратимуть більш вигідний варіант.
|
Чи може Мінфін все ж залучати кошти під менший відсоток?
Так, але завдяки попиту зі сторони саме іноземних інвесторів. Суми вкладень нерезидентів після встановлення лінку з міжнародним депозитарієм цінних паперів Clearstrean значно перевищують суми вкладень резидентів. Тобто саме залучення іноземних інвесторів на ринок державних цінних паперів дозволяє позичати «дешевші» кошти.
Вже сьогодні ми маємо ситуацію, коли вдалось забезпечити ставки за ОВДП нижче облікової за усіма інструментами.
Найбільша ставка розміщення у 2019 році була зафіксована з січня по квітень на рівні 19,5% за ОВДП з тримісячним строком обігу. Такий процент був обумовлений політичною невизначеністю на початку року та ситуацією на фінансовому ринку.
Виважена боргова політика дозволила Мінфіну за 9 місяців знизити показник лише за цим інструментом до 15,75%.
Ставки розміщення за ОВДП з більшими строками обігу вдалося знизити до рівня близько 15%, а за п'ятирічними паперами дохідність сьогодні складає 14,75%.
Неправда 3: Нерезиденти дуже швидко продадуть ОВДП, чим послаблять гривню
Черговий привід для спекулювань.
Справді, масовий продаж ОВДП з подальшим обміном гривні на валюту може послабити її курс. Проте ми наразі не вбачаємо значних ризиків реалізації такого сценарію, оскільки лише 12% портфелю ОВДП знаходяться у власності іноземних портфельних інвесторів, решта - 88% - належать резидентам.
У підсумку стає очевидно, що рейтинг довіри іноземних інвесторів - лакмусовий папірець, який показує реальну ефективність дій всіх гілок влади. Хто інвестуватиме в країну, яка не є надійною?
Саме тому підвищення попиту нерезидентів на українські боргові інструменти - індикатор стабільності та передбачуваності державної боргової політики.
В рейтингу Міжнародного інституту фінансів 2018 року Україна була визнана країною, якій вдалось досягти найбільшого прогресу за показником «Відносини з інвесторами та прозорість даних».
Дійсно, ми ведемо прозору та передбачувану боргову політику і відкриваємо дані для того, аби кожен мав інструменти для об'єктивного та якісного аналізу ситуації.
Прозорість Мінфіну - найсильніший аргумент в умовах популістичних залякувань.
Василь Шкураков, заступник Міністра фінансів України
